Polіekhina, Victoriіa. ENVIRONMENT OF YOUTH FORMATION AS A SOCIAL COMMUNITY. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 03 (39)

СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ МОЛОДІ  ЯК СОЦІАЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ

Полєхіна, Вікторія, кандидат педагогічних наук, доцент, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, (Умань, Україна), кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи, доцент,  e-mail: polehina.v@gmail.com, ORCID: 0000-0001-6561-9259

АНОТАЦІЯ

У статті розкрито особливості соціальної роботи з молоддю та молодими сім’ями, виходячи із реалій сьогодення. Для розкриття мети дослідження використано методи теоретичного аналізу, опису, порівняння, систематизації та узагальнення. Автором статті розглянуто основні поняття:  молодь, молодь як соціальна спільнота, сім’я, соціальна робота з сім’єю. За результатами проведеного дослідження визначено, що для реалізації соціальної роботи з молодою сім‘єю Українським державним центром ССМ (соціальних служб для молоді) розроблено програму діяльності центрів соціальних служб для молоді по соціальній роботі з молодою сім’єю в Україні. Згідно із програмою визначені 4 основні напрями роботи соціальних служб з молодою сім’єю: підготовка молоді до сімейного життя; робота з молодими сім’ями по стабілізації сімейних стосунків; допомога батькам у розв‘язанні різноманітних проблем сімейного виховання; соціальна реабілітаційна робота з сім’єю. У статті виявлено, що одним із важливих принципів роботи з молодою сім’єю  є принцип самозабезпечення сім’ї, тобто надання соціальної допомоги для стимуляції її внутрішніх резервів та вирішення власних проблем.

Ключові слова: молодь, соціальна робота з молодою сім’єю; підготовка молоді до сімейного життя; допомога батькам у розв‘язанні різноманітних проблем сімейного виховання; соціальна реабілітаційна робота з сім’єю. соціальний супровід.

ENVIRONMENT OF YOUTH FORMATION AS A SOCIAL COMMUNITY

Polіekhina, Victoriіa, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Department of Social Pedagogy and Social Work, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Associate Professor (Uman, Ukraine), ORCID: 0000-0001-6561-9259, e-mail: polehina.v@gmail.com

SUMMARY

The article reveals the peculiarities of social work with youth and young families, based on the realities of today. The methods of theoretical analysis, description, comparison, systematization, and generalization were used to fulfill the research purpose. The author discusses the main concepts: youth, youth as a social community, family, social work with the family. According to the research findings, it has been determined that the Ukrainian State Center for Social Services for Youth has developed a program for the social work with young families in Ukraine. The program defines four main directions of social service work with young families: preparing youth for family life, working with young families to stabilize family relationships, assisting parents in solving various issues of family upbringing, and social rehabilitation work with the family. The article identifies that one of the important principles of working with young families is the principle of family self-sufficiency, which involves providing social assistance to stimulate their internal resources and solve their own problems.

Keywords: youth, social work with young families, preparing youth for family life, assisting parents in solving various issues of family upbringing, social rehabilitation work with the family, social support

 

Моральне і культурне оновлення суспільства, політичні і економічні перетворення зумовлюють процес духовного відродження, викликають потребу у вдосконаленні всіх ланок життя, особливо навчання та виховання молоді, її соціальної адаптації. Це створює, по суті, нові соціально-педагогічні умови роботи тих соціальних інститутів, що займаються підготовкою молоді до життя, ефективності її соціалізації.

Серед інших в означеному контексті заслуговує на увагу сім’я – одна із найдавніших форм спільності людей. Це середовище формування та розвитку особистості, в якому здійснюється соціальне відтворення населення та способу його життя, – є середовищем формування й розвитку особистості.

Соціальна політика щодо підтримки молодої сім’ї визначена у Конституції України, Сімейному кодексі України та у ряді законів, постанов Кабінету Міністрів України, в яких розкриваються ідеї утвердження почуття обов’язку батьків, дітей, забезпечення кожної дитини належним сімейним вихованням тощо.

Проблема підготовки молоді до створення сім’ї знаходиться у полі зору науковців різних галузей. Молода сім’я, особливості її функціонування і розвитку досліджувались соціологами (Н. Головатий, І. Демент’єва, І. Кон, Н. Юркевич та ін.), демографами (А. Антонов, В. Медков), психологами (Т. Андрєєва, О. Бодальов, О. Бондарчук, І.  Гребенніков, С. Ковальов, Б. Шапіро тощо), соціальними педагогами (Т. Алєксєєнко, Т. Голованова, Л. Гридковець, А. Капська, В. Кравець, В. Кузь, В. Постовий та ін.).

Зміст, форми, методи, умови і проблеми підготовки молоді та молодої сім’ї до сімейного життя розкриваються у дослідженнях А. Алєксєєнко, Т. Говорун, І. Кона, І. Трубавіної та ін. 

Аналіз наукової літератури з формування психолого-педагогічних аспектів батьківства у молоді показав, що існує велика кількість досліджень щодо змісту, форм, методів підготовки до усвідомленого виконання батьківських ролей молоддю та молодою сім’єю. 

Соціальна робота з сім’єю – це система взаємодії соціальних органів держави, суспільства та сім‘ї, яка спрямована на поліпшення умов її життєдіяльності, розширення її можливостей в реалізації прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку всіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу.

Соціальна робота з молоддю відрізняється складністю чіткого визначення об'єкта її діяльності. По-перше, через відсутність чіткого визначення вікових меж молоді (як соціально-демографічної групи), які історично і соціально обумовлені і даний час включають період від 14 до 35 років. Встановлення вікових меж завжди умовно та індивідуально, а також залежить від географічних, регіональних, національних, історико-культурних (традиції і звичаї народів) і навіть політичних чинників.  Особливо це відноситься до періодів дорослішання.  У сучасному суспільстві перехід від дитинства до дорослості, тобто молодість, підрозділяється на два етапи: підлітковий вік і юність (ранню і пізню).  Хронологічні межі цих вікових груп визначаються абсолютно по-різному. Згідно ж ст. 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» [3], молодь, молоді громадяни – це громадяни України віком від 14 до 35 років

Молодь – соціально-диференційована соціально-демографічна група, котрій притаманні специфічні психологічні, фізіологічні та культурні властивості. Ці властивості визначаються не лише віковими особливостями, але й тим, що соціально-економічне, соціально-політичне становище молоді, її духовний світ, система ціннісних орієнтацій перебувають на стадії становлення.

Молодь – це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутні зміни. У цей період людина переживає важливий етап сімейної і позасімейної соціалізації, процес становлення особистості, навчання, засвоєння цінностей, норм, установок зразків поведінки, прийнятих у даному суспільстві. Згідно Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» молодь – громадяни України віком від 14 до 35 років [1].

Поняття «молодь» значною мірою базується на врахуванні особливостей психологічного розвитку людини. За даними вчених приблизно з 14 років молода особа починає усвідомлювати власні соціальні права, місце в суспільстві, своє призначення. До 18 років практично завершується формування основних психофізичних особливостей людини, а до 24 припиняються процеси росту людського організму і формується соціальний статус особи, що передбачає, наприклад, в умовах України здобуття до цього віку освіти і певного фаху, проходження обов‘язкової військової служби і набуття певного трудового і життєвого досвіду.

Відповідно до цього, життя молодої людини умовно поділяється на кілька періодів, зокрема деякі вчені вирізняють три основні: так званий період пошуку; протягом другого періоду молода людина інтегрується в суспільство;  третій період розпочинаються інтенсивна творча праця молодої людини, завершується її соціалізація та становлення (коли, здебільшого, обрано фах, здобуто освіту, набуто професійних навичок, створено сім‘ю, є власне житло).

Молодість – це не тільки біологічний, але й соціальний процес, що діалектично пов‘язаний саме з відновленням суспільства як у демографічному, так і соціальному плані. Тобто молодь є не просто об’єктом – спадкоємцем матеріальних і духовних багатств суспільства, але й суб’єктом – перетворювачем суспільних відносин.

Визначити сутнісні риси молоді можна як через виокремлення основних етапів соціалізації особистості, так і через виявлення характеристик, притаманних різним групам молоді. У першому випадку може йтися про час повноліття, настання правової відповідальності, початок трудової діяльності, створення сім’ї, досягнення соціально-економічної незалежності від батьків та ін. У другому – передбачається розподіл молоді на внутрішньовидові групи, кожна з яких має власні специфічні характеристики.

Суттєвою рисою молоді є те, що значна її частина не має власного соціального статусу, перебуває на стадії «статусного мораторію», характеризується або попереднім соціальним статусом, тобто соціальним положенням батьків, або своїм майбутнім статусом, пов’язаним із професійною підготовкою. Молодь входить у життя в умовах уже чинних соціальних інститутів, які не завжди відповідають її потребам, що призводить до виникнення криз і конфліктів [1].

Важливим питанням є визначення вікових параметрів молоді. Вони залежать як від історичних особливостей, традицій, так і від рівня соціально-економічного розвитку країни: нижня межа визначається біологічною, статевою зрілістю; верхня – визначається з огляду на юридичне повноліття, закінчення навчання, здобуття професії, одруження та набуття економічної незалежності.

Визначення поняття «молодь» важливе не тільки для вироблення єдиного підходу до встановлення вікових меж молоді, а й для з’ясування питання про сутність молоді, її місце у соціальній структурі суспільства, соціальних показників, в яких відображається специфіка соціального статусу молоді [2, с. 6].

Молодь як соціальна спільнота – це сукупність людей молодого віку в усіх сферах їх діяльності й виявах їх духовного життя. Більш коректним є поділ молоді на внутрішні групи за соціально-професійними та віковими ознаками у взаємодії з їх духовним світом і поведінкою. Такий підхід дає змогу адекватніше аналізувати окремі контингенти молоді під час емпіричних соціологічних досліджень [7, с. 116–120].

Як специфічна соціально-демографічна група суспільства молодь визначається не лише віковими межами, а й тим, яке місце вона посідає в соціальній структурі суспільства, а також особливостями соціального розвитку. Молоді притаманні основні та другорядні особливості. До основних належать: фізіологічні, психологічні, вікові й соціальні характеристики. Другорядні пов’язані з основними і виявляються залежно від суспільно-корисної діяльності, місця проживання, соціального статусу людини тощо [3].

У житті молодої людини умовно можна виділити три основних періоди: період пошуку – коли молода людина сама для себе визначає та приймає рішення стосовно навчання і сфери професійної діяльності; період інтеграції в суспільство – пов’язаний із першими роками професійної діяльності; період інтенсивної творчості та продуктивної діяльності [3].

Для реалізації соціальної роботи з молодою сім‘єю Українським державним центром ССМ (соціальних служб для молоді) розроблено програму діяльності центрів соціальних служб для молоді по соціальній роботі з молодою сім’єю в Україні, обов‘язковою для виконання всіма центрами ССМ. Згідно із програмою визначені 4 основні напрями роботи соціальних служб з молодою сім’єю: підготовка молоді до сімейного життя; робота з молодими сім’ями по стабілізації сімейних стосунків; допомога батькам у розв‘язанні різноманітних проблем сімейного виховання; соціальна реабілітаційна робота з сім’єю.

 

Розроблена система роботи з молодою сім’єю сприяє удосконаленню соціальної роботи з усіх напрямів. Розглянемо кожен з них окремо.

 

Підготовка молоді до сімейного життя передбачає формування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічні, юридичні, економічні, медичні знання з питань становлення особистості, розвитку комунікативних навичок, формування статево-рольової ідентифікації, корекції особистих проблем, духовного виховання, створення власного іміджу, знання медико-соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики цих захворювань, планування сім‘ї та збереження репродуктивного здоров‘я молоді, народження здорових дітей тощо.

 

Робота з молодими сім’ями по стабілізації сімейних стосунків – це діяльність центрів ССМ по удосконаленню взаємостосунків у сім‘ї, профілактиці дисгармонії сімейних відносин, подружніх конфліктів, реалізація програми планування сім‘ї та збереження репродуктивного здоров‘я членів сім‘ї, формування здорового способу життя сім‘ї, організація її вільного часу, допомога в організації сімейного господарювання та побуту, створення іміджу кожної сім‘ї, ознайомлення з юридично-правовими аспектами шлюбно-сімейних стосунків, надання соціальної допомоги, соціальний патронаж різних за типами неблагополучних сімей, благодійні акції та допомога малозабезпеченим, багатодітним сім‘ям та ін.

 

Допомога батькам у розв'язанні різноманітних проблем сімейного виховання полягає у наданні допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки. Це підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуально психологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, вирішення складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, юридичні проблеми цих взаємостосунків.

 

Соціальної допомоги потребують неповнолітні та одинокі матері, неблагополучні сім’ї, сім’ї з дітьми-інвалідами, прийомними усиновленими дітьми, вихователі дитячих будинків сімейного типу, сім‘ї, в яких виховуються «важкі» діти, а також обдаровані діти, сім‘ї із нестандартними дітьми, де дитина зазнала різного виду насильства (фізичного, психічною, сексуального) та ін.

 

Питання сімейної психотерапії (соціальна реабілітаційна робота з сім’єю) найбільш складний напрям діяльності центрів соціальних служб для молоді. Подружня психотерапія має індивідуальний характер і зорієнтована на подружню пару та її проблеми. Вона допомагає досягти гармонії у взаємостосунках, врегулювати подружні взаємини.

 

Робота у цьому напрямі передбачає соціальну реабілітацію сімей і дисгармонію у сімейних взаємостосунках, наявністю конфліктних ситуацій, де члени сім‘ї зловживають алкоголем наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабільності сім’ї. Існують сім’ї, які потребують соціально-психологічної допомоги їй внаслідок тимчасових або затяжних труднощів (серйозні тривалі захворювання членів сім‘ї, майнові втрати, нервово-психічні захворювання, різні конфлікти серед подружніх пар та ін.)

 

По всіх напрямах соціальної роботи з молодою сім’єю центри ССМ систематично друкують матеріали у місцевій пресі, рекламують роботу, ведуть тематичні передачі по телебаченню.

 

До теперішнього чаcу склалиcя чотири оcновні форми державної допомоги cім’ям, які мають дітей:

1) грошові виплати cім’ї на дітей і в зв’язку з народжeнням, утриманням та вихованням дітей (допомоги і пенcії);

2) трудoві, податкові, житлові, кредитні, медичні та інші пільги cім’ям з дітьми, бaтькам і дітям;

3) безкоштовні видaчі родині і дітям (дитяче харчувaння, ліки, oдяг і взуття, харчування вaгітним жінкам та ін.);

4) cоціальне обcлуговування сімей (надання конкретної пcихологічної, юридичної, педагогічної допомоги, конcультування і т.д.) [5, с. 40].

 

Оcновними принципами cоціальної роботи з молодою cім’єю є:

− пріоритет прaв та інтереcів дитини, забезпечення вcебічного розвитку і повагу до  її людcької гідноcті;

− повагу прав бaтьків, об’єктивна і компетентна oцінка cитуації в сім’ї з боку cоціальних cлужб;

− дотримання конфіденційноcті з боку cоціальних працівників при роботі з молодою cім’єю за умови відcутності ризику наcильства над дітьми;

− обґрунтоване викориcтання влади і контрoлю;

− облік неcприятливих факторів в молодій cім’ї, підхід із позиції ризику і т.д [4, с. 232].

 

Визначальне значeння в забезпеченні життєдіяльноcті молодих cімей відіграє державна економічна і cоціальна політика, від якої залежать зайнятіcть населення в cферах суспільної праці, добробут і дохoди молодих cімей.

 

Пріоритeт у cоціальній роботі з молоддю належить цeнтрам cоціальних служб для молоді, які здійcнюють cоціальну профілактику, cоціальний патронаж, cоціальну реабілітацію, надають cоціально-психологічну, пcихолого-педагогічну, cоціально-медичну, cоціально-правову, інформативно-конcультативну, cихотерапевтичну допомогу та підтримку молодому подружжю для поліпшення його життєдіяльноcті [6, с. 61].

Отже, діяльність центрів соціальних служб для молоді з реалізації такого напряму роботи, як соціальна підтримка молодої сім’ї, має чітко розроблену програму, в якій закладено основний зміст, форми і методи роботи. Соціальна робота з молодими сім’ями є одним з важливих напрямів соціальної роботи з молоддю, ґрунтується на засадах нормативно-правової бази соціального захисту населення, обґрунтована нагальними потребами суспільства щодо формування соціально-відповідальної  особистості.

 

REFERENCES / СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 01.01.2013. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2998-12#Text  

2. Конспект лекцій з дисципліни «Соціологія молоді» для студентів спеціальності «Соціологія». Укл.: Мачуліна І. І.: ДДТУ, 2013. 92 с.

3. Молодь як специфічна соціальна група суспільства. - Режим доступу: https://studopedia.org/8-235433.html

4. Рудкевич І.В. Соціальний захист людини як пріоритетна функція держави  / І. В. Рудкевич // Державне управління та місцеве самоврядування : тези X Міжнар. наук. конгресу, 26 берез. 2010 р. / Національна академія державного управління при Президентові України, Харківський регіональний інститут державного управління. Харків : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2010. С. 231-232.

5.    Семигіна Т. Сучасна соціальна робота. Київ: Академія праці, соціальних відносин і туризму, 2020. 275 с.

6.  Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник / За ред. проф. А.Й. Капської.  Київ : Центр навчальної літератури, 2018. 352 с.

7. Теремко С. Соціологія : Навчальний посібник. С. Теремко. Київ : Лібра, 2001. 224 с.