вторник, 19 сентября 2023 г.

2023.2.11 =ЗМІСТ=

2023.2.10

2023.2.9

Stadnyk, Borys (2023). FEATURES OF THE EDUCATIONAL PROCESS IN UKRAINE. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 02 (38)

 
 ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТЯНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ
 
УДК 37.011:140.8
 
Стадник, Борис, Національний університет біоресурсів і природокористування України, студент (Україна, Київ), bobstad2017@gmail.com
 
АНОТАЦІЯ
В статті розкрито особливості освітнього процесу в Україні його пріоритети щодо формування наукового світогляду та системного мислення. Виокремлено пріоритетність формування світоглядних орієнтирів молодого покоління задля, у першу чергу розуміння закономірностей соціального процесу щодо розвитку суспільства, оскільки це забезпечить людині можливість об’єктивно оцінити себе, навколишнє буття і визначити своє місце у ньому. Світоглядні пріоритети, системність мислення та раціональність сприйняття навколишнього буття є необхідною складовою виховного процесу й формування громадянина з активною життєвою позицією.
При цьому еволюцію системи освіти не слід відокремлювати від інших сфер суспільства; освіта має бути орієнтованою на формування світоглядних пріоритетів громадянина, фахову підготовку і розвиватися в гармонійному взаємозв’язку із суспільством в цілому, беручи на себе роль його провідника; створення умов для високої мобільності студентів і викладачів в Україні та за її межами, узгодження вітчизняних наукових ступенів з європейськими, створення дієвої системи отримання освіти протягом усього життя. Виокремлено основні напрями реформування вищої освіти, передбачає фундаменталізацію вищої освіти з акцентуванням на гуманітарну складову й особливо філософську; впровадження корпоративних програм (навчання у вищій школі поєднується з працею у фірмах чи компаніях); широке залучення молоді до актуальних проблем науки; удосконалення якості вищої освіти; підвищення інтересу до проблем талановитої молоді тощо. Показано, що стратегії освітянського процесу щодо формування висококваліфікованих фахівців тісно пов'язані із гуманітарною складовою на всіх рівнях навчання. Їх формування у значній мірі залежить від наповнюваності навчального процесу предметами гуманітарного спрямування, що є необхідною складовою формування соціально активної особистості.
Ключові слова: освітянський процес, світоглядні орієнтири, напрями реформування освіти, стратегії освітянського процесу.
 
 
FEATURES OF THE EDUCATIONAL PROCESS IN UKRAINE
 
UDC 37.011:140.8
 
Stadnyk, Borys, National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine, student (Ukraine, Kyiv), bobstad2017@gmail.com
 
ANNOTATION
The article reveals the peculiarities of the educational process in Ukraine, its priorities regarding the formation of a scientific outlook and systemic thinking. The priority of the formation of worldview orientations of the young generation is highlighted in order, first of all, to understand the laws of the social process regarding the development of society, as this will provide a person with the opportunity to objectively evaluate himself, the surrounding existence and determine his place in it. Worldview priorities, systematic thinking and rationality of perception of the surrounding existence are a necessary component of the educational process and the formation of a citizen with an active life position.
Worldview orientations in the modern conditions of the development of society are the most important in the modern educational dimension. Current practices of the educational process contain various problems, in particular organizational and legislative; organizational-pedagogical and worldview practices, etc. It is shown that the priority in the educational process should be orientation towards European practices: rational and expedient restructuring, which should not lead to excessive restructuring of the domestic education system. At the same time, the evolution of the education system should not be separated from other spheres of society; education should be oriented towards the formation of a citizen's worldview priorities, professional training and develop in a harmonious relationship with society as a whole, assuming the role of its guide; creation of conditions for high mobility of students and teachers in Ukraine and abroad, harmonization of domestic scientific degrees with European ones, creation of an effective system of obtaining education throughout life. The main directions of higher education reform are highlighted, it provides for the fundamentalization of higher education with an emphasis on the humanitarian component and especially the philosophical one; implementation of corporate programs (education at a higher school is combined with work in firms or companies); broad involvement of young people in current problems of science; improving the quality of higher education; increasing interest in the problems of talented youth, etc. It is shown that the strategies of the educational process for the formation of highly qualified specialists are closely related to the humanitarian component at all levels of education. Their formation largely depends on the content of the educational process with humanitarian subjects, which is a necessary component of the formation of a socially active personality.
Keywords: educational process, worldview orientations, directions of education reform, strategies of the educational process.
 
 
Постановка проблеми. У процесі реформування освіти досить багато уваги приділяється вирішенню різних проблем реформування педагогічних практик. Не применшуючи їх роль і значення важливо відзначити пріоритетність має належати формуванню світоглядних орієнтирів молодого покоління задля, у першу чергу розуміння закономірностей соціального процесу щодо розвитку суспільства, оскільки це забезпечить людині можливість об’єктивно оцінити себе, навколишнє буття і визначити своє місце у ньому. Світоглядні пріоритети, системність мислення та раціональність сприйняття навколишнього буття є необхідною складовою виховного процесу й формування громадянина з активною життєвою позицією.
 
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Так,  Головатий М. Ф.  у праці «Людина і політика» особливу увагу спрямував на ролі й місце освітнього процесу на формування активної життєвої позиції громадянина [1]. Очкурова О. Ю., Щербак Г. В., Іовлєва Т.  в праці «50 геніїв, котрі змінили світ» розкрили роль і місце суспільних дисциплін у формуванні стратегічного мислення відомих знаменитостей науки та виокремили їх роль у формуванні пріоритетів розвитку суспільства [2]. Павловський М. А. у праці «Стратегія розвитку суспільства: Україна і  світ (економіка, політологія, соціологія)» виокремив ціннісні пріоритети освітнього процесу щодо стратегій розвитку України [3]. Саух П. Ю. у праці «ХХ століття. Підсумки» показав роль і місце освітнього процесу та значення суспільних наук щодо розвитку громадянина з активною життєвою позицією[4].
 
Не вирішені раніше частини загальної проблеми. В українській науковій літературі в комплексі ця проблема досліджувалася не в повній мірі. Особливо з позиції розвитку раціонального мислення. Недостатньо розкрито роль суспільних наук у формуванні наукового світогляду сучасної молоді. 
 
Формування основних цілей статті. Метою даного дослідження є розкриття особливостей освітнього процесу в Україні його пріоритети щодо формування наукового світогляду та системного мислення. 
 
Виклад основного матеріалу. Однією із найважливіших складових освітнього процесу є виховання й формування наукового світогляду молодого покоління, що забезпечить вироблення твердих світоглядних переконань громадянина з активною життєвою позицією, щодо соціального буття, національних пріоритетів. Нинішні практики навчального процесу містять різні проблеми, зокрема організаційно-законодавчі: в Україні є надлишкова і недостатньо збалансована з потребами суспільства та ринку праці кількість напрямів (76) і спеціальностей (584), за якими готують фахівців з вищою освітою. У кращих же світових системах вищої освіти їх як мінімум удвічі менше, вони укрупнені й більш універсальні; має місце недостатнє визнання у суспільстві рівня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня; не зменшується розрив між освітянами і роботодавцями, між сферою освіти і ринком праці; сектор вищої освіти не бере на себе роль лідера у проведенні передових наукових досліджень, які є основою елітної університетської підготовки; рівень автономії вищих навчальних закладів значно нижчий від середньоєвропейського, зокрема, у питаннях фінансової самостійності, структури і обсягів підготовки фахівців із вищою освітою у цьому питанні новий закон передбачає прогрес, якщо врахувати нове законодавство.
 
Організаційно-педагогічні та світоглядні практики: в освітньому процесі, як правило, стало «модним» проводити постійні реформи та «впроваджувати нові методи удосконалення навчального процесу». Якщо взяти період, для нас відомий із 80-х років минулого століття, то ставилися також різні завдання перед педагогами, у тому числі щодо «комуністичного» виховання молоді, і, на диво, учителі й викладачі у своїх звітах «успішно» його виконували. Були й інші подібного плану реформи в освіті, і, як бачимо, до якого кінцевого результату усе це призвело. Нажаль, подібного роду реформи передбачають як мету наслідування європейських традицій, які значною мірою, як правило, не є найкращими, про це свідчить світоглядний рівень громадян окремих європейських країн. Нині стало надзвичайно «модним» в освітньому процесі проводити подібного роду реформи, репрезентовані «зверху», де педагоги знову у «рядах перших реформаторів», «не осмислюючи і не обґрунтовуючи», з наукової практики, доцільність введення Болонського процесу у «нашому розумінні й виконанні» (де ми в окремих випадках «успішно як колективізацію у 30-ті роки минулого століття» проводимо, звітуємось), і основний акцент зорієнтовано не на викладача як практика й не на світоглядну й практичну складову під час навчання, що у першу чергу формують компетентності фахівця, а на використання комп’ютерів, інформаційних технологій, активне поширення дистанційного навчання тощо. Стало не виправданою «панацеєю» на всі випадки навчального процесу використання інформаційних комп’ютерних технологій, а відповідно і технологій його супроводу й оцінювання, зокрема, за допомогою  «тестів» майже з всіх предметів. Комунікуючи із професором Болонського університету, який викладає предмет «менеджмент», на запитання як у Вас проводиться тестування, він коротко відповів: - «Як менедменту (виконавця управлінських рішень) можна навчити по тестах» (Як менеджера можна оцінювати за допомогою тестів?). Управлінські рішення – це творчий процес, який передбачає багато різноманітних шляхів вирішення управлінської проблеми, правильність яких підтверджується виключно практикою, а як можна навчити філософії, логіки, релігієзнавства, політології та й інших багатьох предметів. З іншого боку, означене свідчить про практику мінімізації в навчальному процесі кращих традицій, які існують у національній освітянській традиції, через те, що на думку окремих керівників стало «не модним», використання книги як ґрунтовного і системного першоджерела. Ми помиляємось, коли розуміємо, що із появою інформаційних технологій - книги як джерело знань втратять своє значення. І коли із вітчизняних та й міжнародних управлінських структур пропонуються «безкоштовні комп’ютерні програми» щодо отримання й передачі знань, то це не просто безкоштовно, це лише сьогодні безкоштовно, а завтра, щоб отримати студенту або ж викладачу, той або інший інформаційний доступ, необхідно платити значні кошти. Для прикладу, у практиці Чеських університетів успішно поєднуються обидва шляхи отримання знань, але перевага надається першоджерелу і «БОГИНІ – КНИЗІ» або ж роздрукованому першоджерелу з інформаційних джерел. Перевага і розуміння того, що робота з першоджерелом «БОГИНЕЮ- КНИГОЮ» - це робота із системним знанням, і коли до нього додати практику, на чому побудовано принципи Болонської освіти, то ми сформуємо висококваліфікованих фахівців своєї справи. Щоб зрозуміти хибність сучасного підходу окремими керівниками і написаними дисертаціями із педагогіки щодо того, що першоджерело «БОГИНЯ КНИГА» втрачає своє значення, і вона із інформатизацією європейського суспільства не перестали бути необхідністю у навчальному процесі.  
 
Водночас, ми забули, а педагоги, у першу чергу, мають пам’ятати й розуміти, що масова інформатизація навчального процесу може призвести до непередбачуваних наслідків як для учня, так і студента й майбутнього фахівця, в тому числі й проявитися небезпекою щодо формування стійких світоглядних орієнтирів громадянина, оскільки, як зазначають сучасні науковці, під час такого процесу отримання знань відбувається «ІРРАЦІОНАЛІЗАЦІЯ» реального «СОЦІАЛЬНОГО» процесу. Випускник реально дуже часто не може мислити й оцінювати різні сфери людського буття, зокрема й політичного.  Як приклад, це приводить до маніпулятивних впливів, що стає можливим через ірраціональне мислення, відсутність у людини твердих світоглядних переконань. Все це може призводити до появи різних аномальних вчинків, дій, зокрема, для прикладу, такої поведінкової аномії у соціальному процесі як «тітушки» тощо. Саме вони в Криму, Донеччині на Луганщині при поверненні на місця озброювалися, а певна частина громадян, не оцінюючи «соціальну й політичну реальність», й відповідно й небезпеки у своїх гаслах, призивали Росію, хоч і більшість їх з тих територій, як показували соціологічні дослідження, 66 відсотків бажали жити в Україні.
 
На всіх рівнях освіти необхідна наявність гуманітарних компонентів. Суть чого не в засвоєнні готового знання, отриманого з гуманітарних наук, а у формуванні особливого світорозуміння. Перифразуючи стародавніх греків, проста сукупність знань розуму не навчає – необхідне формування і зміна світогляду від буденного до наукового. Зрозуміло, гуманітарні дисципліни, які викладаються, повинні давати і позитивні знання, але в цьому змісті вони не відрізняються принципово від дисциплін природничо-наукового циклу, але не в цьому їхнє головне завдання [1, с. 25].
 
Поєднання гуманітарних компонентів з природничими дисциплінами полягає насамперед у розумінні того, що природничі науки - елементи загальнолюдської культури. Саме усвідомлення останнього дозволить студентові більш зацікавлено ставитися до тієї чи іншої  дисципліни. А оскільки джерелом гуманітарної інформації є текст, то як школа, так і ВУЗ повинні, насамперед, формувати навички користування текстом. Для цього необхідна якісна мовна підготовка в галузі як рідної, так й іноземної мови. Нині якби школа реально взяла на себе завдання навчанню мов, то не потрібно було б, як це відбувається тепер, витрачати величезний час на їх засвоєння у ВНЗ, і можливо, не так би гостро постала ця проблема свого часу у Криму – де було лише декілька україномовних шкіл, а також на Сході України. А тому, в сучасних умовах, інформаційна революція вимагає від учителя постійного оновлення знань, в основі яких інтеграція науки й педагогічної освіти, що мається на увазі, коли говориться за останнє, необхідно розуміти педагогічну практику МАКАРЕНКА, що головним у цьому процесі було ВИХОВАННЯ розвиненої особистості з гуманістичними поведінковими цінностями. У навчальному процесі має стати головним виховний процес, досягнення якого може стати ефективним при наданні фахівцю фундаментальних знань. Знань не ірраціонального сприйняття, а раціонального. Раціональне передбачає викладання і освоєння навчальних предметів через їх практичне оволодіння чого реально вимагає Болонська система освіти (далеко не комп’ютерна) – лабораторії, досліди, експерименти - ось що повинно стати основним. Для прикладу, Альфред Нобель не закінчував Вищий навчальний заклад. Як його, так і його батьків мало цікавив диплом про освіту, але він дуже добре знав філософію, історію. А знання з хімії, отримані ним у лабораторії від відомого російського професора М. Зініна у Петербурзі, йому стали в пригоді при відкриттях, оскільки у пізнавальному процесі він значне місце надавав філософському мисленню й практичному експерименту [2, с. 255].
 
Отже, особливе місце в освітньому процесі належить засвоєнню фундаментальних гуманітарних наук. Для прикладу, їх викладання вимагає від навчальних програм не мінімізації аудиторних годин (лекції, семінари) у Вищих навчальних закладах, а розширення. Так, для прикладу, коли б не філософія орієнтована на знання природничих наук, якою предки займалися все життя, любов до мудрості, то не було б відомих фундаторів природних наук, та й науки не виникли. Сучасне наукове мислення не відбулося б без фундаменталізму філософії й природничих знань Аристотеля,  середньовічної філософії та філософії Нового часу  (філософія Френсіса Бекона, який висловив відому думку «знання - сила) і знаменитої Німецької класичної філософії. Нинішня система освіти мінімізує навчальний процес щодо гуманітарної складової, коли на реальне викладання тільки філософії виділяється аудиторних близько 20 годин із 108. Тут необхідно зрозуміти, що без прочитання першоджерел знаменитих філософів, їх системного опрацювання (конспектування), яке не можливе через практику філософських студій, вдумливого переосмислення світоглядних концептів розвитку історії людства мінімізують формування фахівців, які мають тверді світоглядні переконання, вільно, творчо і системно мислять, можуть передбачити соціальне майбутнє, із світоглядом яких важко проводити маніпулятивні дії як політичного, так і соціального характеру тощо. Подібні ризики існують від зменшення кількості аудиторних годин інших предметів подібного спрямування (як релігієзнавство, політологія, соціологія, етика, естетика, логіка, історія, культурологія тощо). Нині помітною є загальна тенденція щодо скорочення аудиторний годин, вона торкається всіх дисциплін, й є вагомим чинником значного зниження якості їх освоєння і в цілому якості освіти. Так, для прикладу, логіка в усі періоди соціального розвитку, з античного часу до початку ХХ століття викладалася як головний предмет на протязі року, майже в усіх навчальних закладах. Можливо це один із аргументів, який пояснює, чому люди, які отримали знання до революції 1917 року, а на Волині до 40-х років минулого сторіччя, як правило, були вихованими громадянами,  відомими фахівцями своєї справи, визначними науковцями, дослідниками й патріотами, з високими світоглядними орієнтирами.
 
Повертаючись до ролі філософії у формуванні світогляду науковця, дослідника, слід привести приклад із історії. Відомо, що Альберт Ейнштейн не отримавши у Німеччині, документ про закінчення гімназії (тобто він її не закінчив, отримав освіту у Швейцарії), водночас, із часом став визначним науковцем, лауреатом Нобелівської премії. Як описується у його автобіографічному описі, зміна у його світогляді щодо теорії відносності, стала можливою тільки після прочитання праці І. Канта «Критика чистого розуму». Отже, на викладання предмету «філософія» повинно бути значно збільшено кількість аудиторних годин, що забезпечить формування високоосвічених фахівців з твердими світоглядними переконаннями. Оскільки, повертаючись до Канта, існує філософія як особлива наука про останні цілі людського розуму, що виявляє значення для людини всіх інших видів знання [3, с. 154]. Тут вона виступає як філософська мудрість. Філософ, що прагне такої мудрості, повинен осягати знання, воно може сприяти досягненню вищих цілей людини і людства. Кант формулює основні запитання, на які повинна відповідати філософія: що я можу знати? що я повинен робити? на що я можу сподіватися? що таке людина [4, с. 89].
 
Орієнтація на Європейські практики має передбачати: раціональну та доцільну перебудову, яка не має призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти.  При цьому еволюцію системи освіти не слід відокремлювати від інших сфер суспільства; освіта має бути орієнтованою на формування світоглядних пріоритетів громадянина, фахову підготовку і розвиватися в гармонійному взаємозв’язку із суспільством в цілому, беручи на себе роль його провідника; створення умов для високої мобільності студентів і викладачів в Україні та за її межами, узгодження вітчизняних наукових ступенів з європейськими, створення дієвої системи отримання освіти протягом усього життя.
 
Основними напрямами реформування вищої освіти є: фундаменталізація вищої освіти з акцентуванням на гуманітарну складову й особливо філософську; впровадження корпоративних програм (навчання у вищій школі поєднується з працею у фірмах чи компаніях); широке залучення молоді до актуальних проблем науки; удосконалення якості вищої освіти; підвищення інтересу до проблем талановитої молоді; навчання за кордоном; з метою підвищення інтересу до самопідготовки, відповідна оплата праці і мінімізація педагогічного.
 
На шляху перетворень української системи освіти необхідні такі кроки: держава має сформувати стратегію пріоритетного науково-технологічного розвитку у вигляді національних програм на основі залучення вітчизняного виробництва, науки, освіти і бізнесу в єдиному монолітному комплексі; необхідно усунути значні структурні невідповідності між потребами економіки та обсягами і структурою підготовки та перепідготовки фахівців через стратегічне планування розвитку пріоритетних галузей економіки і їх збалансованого кадрового забезпечення; комплексне вдосконалення чотирьох головних ланок освіти: професійно-технічної, спеціально-технічної, вищої і післядипломної. Адаптація національної системи вищої освіти до потреб суспільства і ринку праці; визнання ролі університетів, академій, інститутів як ключових інституцій суспільства, що мають присвятити себе пошуку і поширенню найновіших об`єктивних знань, надаючи суспільству інтелектуальні орієнтири; створення сучасної інформаційної інфраструктури освіти та науки з її підключенням до європейських комп`ютерних мереж та інформаційних ресурсів як допоміжної а не основної у освітянській системі, дієве наукове і технологічне співробітництво з практикою в усіх сферах соціального буття; важливе завдання реформування системи вищої освіти України – це її адаптація до ринку праці, що змінюється в умовах перехідної економіки; для пристосування існуючої системи освіти до потреб суспільства та ринку праці доцільно створити навчально-наукові виробничі комплекси при вищих навчальних закладах, окремі складові яких уже існують при всіх національних університетах і забезпечують безперервну освіту. Такі комплекси мають здійснювати довузівську підготовку, навчання для здобуття вищої освіти, післядипломне навчання тощо.
 
Висновки. Стратегії освітянського процесу щодо формування висококваліфікованих фахівців тісно пов'язані із гуманітарною складовою на всіх рівнях навчання. Їх формування у значній мірі залежить від наповнюваності навчального процесу предметами гуманітарного спрямування, що є необхідною складовою формування соціально активної особистості.
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
1.  Головатий М. Ф. Людина і політика / Микола Головатий. К.: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2012. 352 с.
2.   Очкурова О. Ю., Щербак Г. В., Иовлева Т. В. 50 гениев, которые изменили мир / О. Ю. Очкурова, Г. В. Щербак, Т. В. Иовлева. Харьков : Фолио, 2009. 510 с.
3.   Павловський М. А. Стратегія розвитку суспільства: Україна і  світ (економіка, політологія, соціологія). Київ: Техніка, 2021. 312 с.
4.    Саух П. Ю. ХХ століття. Підсумки / П. Ю. Саух. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. Київ: «МП Леся», 2019. 284 с.
 
REFERENCES:
1. Golovatyy, M.F. (2012). Man and politics. K.: SE "Personal Publishing House". 352 p.
2. Ochkurova, O.Yu.; Shcherbak, G.V.; Iovleva, T.V. (2009). 50 geniuses who changed the world. Kharkov: Folio. 510 p.
3. Pavlovsky, M.A. (2021). Strategy of the development of society: Ukraine and the world (economics, political science, sociology). Kyiv: Technika. 312 p.
4. Saukh, P.Yu. (2019). XX century. Results. Kyiv: "MP Lesya". 284 p.
 
                                                                  
 
 
 


Rogozin, Volodymyr (2023). PROSPECTS FOR VEHICLES SIMULATION TRAINING IN THE FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE DENTISTS. Nauki Społeczno-Humanistyczne. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 02 (38).

 

Rogozin,  Volodymyr (2021). PROSPECTS FOR VEHICLES SIMULATION TRAINING IN THE FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE DENTISTS. Nauki Społeczno-Humanistyczne. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 02 (30). - Available at: https://issn2391-4164.blogspot.com/p/222.html (accessed 30 March 2021).

PROSPECTS FOR VEHICLES SIMULATION TRAINING IN THE FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE DENTISTS

UDC 37: 388: 89/78; 56

Rogozin,  Volodymyr, Kyiv Medical University, teacher (Ukraine, Kyiv), v.rogozin@kmu.edu.ua

SUMMARY

The article highlights the prospects for the use of simulation training in the process of forming the professional competence of future dentists. It is established that in the modern labor market, including the domestic one, a young specialist, in particular a dentist, finds himself in unequal conditions with experienced specialists, as he lacks professional experience and low level of readiness for real conditions of practical activity. This is the situation determine the application of pedagogical technologies, methods and teaching aids in the process of professional training of future dentists, which would bring the educational process as close as possible to the real conditions of practical activity.  Professional training of future dentists is based on the formation of the ability to solve complex problems and problems in the field of health care in the specialty "Dentistry" in professional activities or in the learning process, provides research and / or innovation, characterized by uncertainty of conditions and requirements.

Organizational and methodological aspects of the use of simulation technologies in the process of forming the professional competence of future dentists are determined by the features and potential of higher medical education. The analysis of modern technical capabilities of mankind made it possible to establish that the realism of simulation equipment ( fidelity ), which should be used in the training of students of GHME (general higher medical education), should be provided at seven levels. The study of the current state of implementation of simulation training technologies, the essence and specifics of organizational and methodological aspects of the use of simulation technologies in the process of forming the professional competence of future dentists in GHME allowed to identify problems, that need to be addressed for the successful and effective in the proceedings of these innovations in the system of higher medical education: creation of the concept of simulation training in the system of medical education in Ukraine; creation of normative and regulatory base of simulation training; development and implementation of educational-methodical and software-instrumental support of simulation training in GHME; training of pedagogical staff for the organization of simulation training; financial support of the training simulation system; conducting research projects to study the effectiveness of such training in the system of higher medical education .

Key words: simulation training, dentists, students, institutions of higher medical education , phantoms.

 

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ СИМУЛЯЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ  ЛІКАРІВ-СТОМАТОЛОГІВ

Рогозін, Володимир, Київський медичний університет, викладач (Україна, Київ), v.rogozin@kmu.edu.ua

АНОТАЦІЯ

У статті висвітленні перспективи використання засобів симуляційного навчання у процесі формування професійної компетентності майбутніх майбутніх лікарів-стоматологів. Встановлено, на сучасному ринку праці, у тому числі вітчизняному, молодий фахівець, зокрема лікар-стоматолог, опиняється в нерівних умовах з досвідченими фахівцями, оскільки відчуває брак професійного досвіду та низький рівень готовності до реальних умов практичної діяльності. Така ситуація обумовлює застосування у процесі професійної підготовки майбутніх стоматологів педагогічних технологій, методів і засобів навчання, які б максимально наблизили освітній процес до реальних умов практичної діяльності. Професійна підготовка майбутнього лікаря-стоматолога базується на формуванні здатності розв’язувати складні задачі та проблеми в галузі охорони здоров’я за спеціальністю «Стоматологія» у професійній діяльності або у процесі навчання, передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, характеризується невизначеністю умов і вимог. Організаційно-методичні аспекти використання симуляційних технологій у процесі формування професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів детерміновані особливостями та потенціалом закладів вищої медичної освіти. Аналіз сучасних технічних можливостей  людства дав змогу встановити, що реалістичність симуляційного обладнання (fidelity), яке доцільно використовувати в процесі професійної підготовки студентів ЗВМО, повинна забезпечуватися на семи рівнях. вивчення сучасного стану впровадження технологій симуляційного навчання сутності та специфіки організаційно-методичних аспектів використання симуляційних технологій у процесі формування професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів у ЗВМО дало змогу визначити проблеми, які необхідно вирішити для успішного і ефективного впровадження згаданих інновацій в систему вищої медичної освіти: створення концепції симуляційного навчання в системі медичної освіти в Україні; створення нормативної і регламентуючої бази симуляційного навчання; розробка та впровадження навчально-методичного та програмно-інструментального забезпечення симуляційного освітнього процесу в ЗВМО; підготовка педагогічних кадрів для організації симуляційного навчання; фінансове забезпечення системи симуляції навчання; проведення науково-дослідних проектів з вивчення ефективності імітаційного навчання в системі вищої медичної освіту.

Ключові слова: симуляційне навчання, лікарі-стоматологи, студенти, заклади вищої медичної, фантоми.

 

Among the priority areas of modernization of the world and domestic system of professional medical education is the improvement of theoretical and practical training of future dentists. Modern society has a fundamental educational need for the formation of a fully developed personality, with high intellectual and creative potential and global thinking. With the adoption of the concept of building a new health care system of Ukraine [ 5 ] , the Law of Ukraine "On Education" [ 8 ] , the Order of the Ministry of Health of Ukraine "On Approval of the features level education medical direction" [ 7 ] , the introduction of industry standards in higher education and the national qualifications framework is an integral indicator of the quality of higher medical education in the context of its modernization is the professional competence of future doctors, including dentists, which is determined not only by narrowly specialized knowledge for direct entry into the labor market, but also general theoretical, methodologically important, long-term, invariant knowledge, that contribute to the holistic perception of the scientific picture of the world, the development of intelligence, creative self-realization and adaptation to changing living conditions and professional activities.

In today's labor market, including the domestic one, a young specialist, in particular a dentist, finds himself in unequal conditions with experienced professionals, as he lacks professional experience and a low level of readiness for real practical conditions. This situation determines the use of pedagogical technologies, methods and teaching aids in the process of professional training of future dentists, which would bring the educational process as close as possible to the real conditions of practical activity.

After training future dentist based on forming ability of solutions to bind challenges and problems in health, specialty "Dentistry" in professional activities or in the learning process involves research and / or implementation of innovation characterized by uncertainty conditions and requirements. This requires the dentist not only to master high-quality modern knowledge combined with manual skills, but also to develop moral and volitional sphere, creative potential, ability to motivate actions and adequate self-assessment of decisions.

Active use of training of professional competencies in the field of training of future dentists became possible with the emergence of special tools and training devices - simulators, phantoms and more. This circumstance is due to the fact that during the training of students on patients "at the patient's dental chair" the priority is the patient (sick person), and not the task of "teaching a dental student practical skills." This has become especially relevant with the increase in the number of lawsuits against dentists for poor quality medical care.

The purpose of the article is to highlight the prospects for the use of simulation training in the process of forming the professional competence of future dentists. Note that the last decade has been characterized by the rapid introduction of a large number of virtual simulation technologies in various areas of human activity. The experience of using business games and cases in the professional training of medical specialists of various profiles is generalized by S. Nikonenko [1], V. Artyomenko [3] and others; situational modeling as a pedagogical category was in the center of attention of M. Demyanchuk [2], V. Lisovy [4], K. Muravyov [6], S. Semchenko [9] and others. Summarizing the work of researchers shows that modeling a variety of scenarios by placing students in realistic situations with immediate feedback on their decisions and actions, improves the acquisition of the necessary skills. 

The priority direction of development of higher medical education in modern conditions, which determines the need to have basic practical competencies at the time of graduation, is to strengthen the aspect of mastering the manual skills of future doctors against the appropriate level of theoretical knowledge [10, p. 45]. Widely used in developed countries medical education simulation training methods allowed to put practical skills of medical workers to a new level without endangering the life and health of patients [11, p. 189]. Simulation training as required  compulsory component of training allows each student to perform professional activities in accordance with professional standards of care [ 12 , p. 6-7]. This trend is no exception in the process of training dentists [13, p. 52].

The system of national health care also widely introduced various models, simulators, virtual simulators and other technical facilities, which allow of varying degrees of reliability model processes, situations and other aspects of professional work of medical workers. However, if the individual simulators for testing the simplest practical skills in some schools have long been used, the introduction of sophisticated simulation and virtual management of their use in education appeared only in the last decade.

Determinants of such trends are some changes in the provision of medical care. The problem of medical errors and the need to improve patient safety has been focused around the world. Obtaining the patient's consent to participate in the provision of medical care by students and trainees for professional skills is becoming increasingly difficult, especially given the introduction of insurance medicine. Therefore, it is necessary to create other ways to transfer medical experience and skills. It is clear that the training of a qualified dentist is not possible without contact and communication with real patients, but increasingly the safety of the patient and his well-being are a fundamental ethical issue.

When studying "at the patient's bedside", the priority is still the treatment of the patient, not the training of the student. In 2009, according to V. Artyomenko [ 3 ] the World alliance for patient safety, with the support of WHO, published a "Guide to Patient Safety for Medical Colleges", which states that medical education institutions must create a safe and secure educational environment for training of clinical skills [3, p. 73]. One of the means to achieve this goal is the use of simulation technologies [2, p. 82]. Thus, V. Artyomenko describes the simulation as "educational methodology that provides an interactive activity of students" [3, p. 71], immersion in a professionally oriented environment "by reproducing the real clinical picture in whole or in part without the associated risk to the patient" [3, p. 72].     

Thus, simulation is an imitation, modeling, realistic reproduction of the process. A simulation in medical education - an advanced technology training and assessment of practical skills, abilities and knowledge based on realistic modeling, simulating the clinical situation or a single physiological system to create which can be used by biological, mechanical, electronic and virtual (computer ) models.

Speaking further, we note that one of the important stages in the implementation of simulation training in the formation of professional competencies of future dentists is debriefing . Debriefing - is an analysis, analysis of the "pros" and "cons" of students actions (implemented by them during the simulation exercises), discussion of their experience.

This type of activity activates the reflective thinking of dental students and provides feedback to assess the quality of simulation tasks and consolidate the acquired skills. According to the results of modern qualimetric research in the pedagogy of medical education, students have a limited idea of ​​what happens to them when they are involved in the process of simulating experience. Being in the center of events, they see only what can be seen from the point of view of the active participant [9]. Therefore, it is through debriefing that the simulation experience is transformed into a conscious practice, which will ultimately help future dentists to prepare both emotionally and physically for future professional activities.

Organizational and methodological aspects of the use of simulation technologies in the process of forming the professional competence of future dentists are determined by the features and potential of higher medical education. Analysis of modern technical capabilities of mankind allows us to establish that the realism of simulation equipment ( fidelity ), which should be used in the training of students GHME, should be provided at seven levels. According to the mentioned levels of realism it seems expedient to classify all simulators:

1.                  Visual - when applicable means of traditional technologies training - circuits, printed posters, models anatomical structure of the human body. It also includes simple e-books and computer programs. The basis of any practical experience is visual simulation training, during which the correct sequence of actions is practiced when performing medical manipulations. The disadvantage lies in the lack of practical training of those, who are studying .

2.                 Tactile - when the passive reaction of the phantom is reproduced. In this case, manual skills, coordinated movements of future dentists and their sequence are practiced. Thanks to realistic phantoms it is possible to bring to automation separate manipulations, to get technical skills of their performance.

3.                 Reactive - reproduces the simplest active phantom reactions to student actions. The assessment of the accuracy of the actions of future dentists is carried out only at the basic level. Such mannequins and simulators are made of plastic and supplemented by electronic controllers.

4.                 Automated simulators reproduce the reactions of the mannequin to external influences. Such simulators use computer technology based on scripts, when the phantom "gives" a specific answer to certain actions of future dentists. In this case, students' cognitive skills and sensory motility are practiced.

5.      Hardware - simulates the situation of the medical office, operating room. Interactive simulators provide modeling of complex interaction of the dummy-simulator with medical equipment and the student. This refers to the automatic change of the physiological state of the artificial patient, an adequate response to the introduction of drugs, to the wrong actions of students and so on. At this level, you can directly assess the qualifications of the trainee. Integrated - reflect the interaction of simulators and medical devices. 

For the effective application of simulation training technologies in the process of training future dentists in GHME  it is necessary to adhere to a number of basic methodological , organizational and methodological principles:

1. Integration of simulation training methods into the current system of higher professional medical education .

2. The presence of the legal framework in which contains the provision on access to work ( teaching )of patients, but also for duty  compulsory competencies of professions ,which require primary organization of simulation training . 

3. Intensive organization of the educational process , modular construction of the simulation training program and opportunities for simultaneous training of different categories of medical staff (by specialty ).

4. The only system of evaluation of the results of simulation studies (for all organizers of the educational process, which uses methods of simulation training ).

5. The presence of a system of staff training (teachers , instructors) to implement methods of simulation training [9].

The modern development of medical science and practice necessitates adjustments in the training of future dentists in GHME with the approach of their education to international standards. That is why the quality of education in GHME needs to be improved by effective organization and informatization of the educational process, through the introduction of simulation technologies in teaching practice.

At the same time, the study of the current state of implementation of simulation training technologies and the specifics of organizational and methodological aspects of the use of simulation technologies in the formation of professional competence of future dentists in GHME allowed to identify problems to be successfully and effectively implementation of these innovations in the system of higher medical education:

• creation of the concept of simulation training in the system of medical education in Ukraine;
• creation of normative and regulatory base of simulation training;

• development and implementation of educational-methodical and software-instrumental support of the simulation educational process in GHME;

•  training of teachers for the organization of simulation training;

• financial support of the training simulation system;

• conducting research projects to study the effectiveness of simulation training in the system of higher medical education.

We see further scientific research in the theoretical substantiation of pedagogical conditions for the formation of professional competence of future dentists by means of simulation training.

 

REFERENCES:

1.      Використання методик стимуляційного навчання у підвищенні професійної компетенції лікарів та парамедиків на кафедрах ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» / О.С. Никоненко, С.Д. Шаповал, С.М. Дмитрієва, Т.О. Грицун. Медична освіта. 2016. № 2. С. 120–123.

2.      Демянчук, М.Р. (2019). Симуляційне навчання майбутніх фахівців сестринської справи: аналіз проблеми у зарубіжній літературі. Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи. Т. VII: Ідентичність і свобода в освіті та науці : матеріали VІI міжнар. наук.-практ.  конф. (Херсон, 22 листопада 2019 р.). Конін – Ужгород – Бєльско-Бяла – Київ: Просвіт. С. 81–82.

3.      Ефективність симуляційних методів навчання / В.В. Артьоменко, Д.А. Новіков, О.С. Єгоренко, С.С. Семенченко. Управління Закладом охорони здоров’я. 2015. № 6. С. 70–76.

4.     Загальні проблеми та перспективи застосування симуляційних методів освіти/ В.М. Лісовий, В.А. Капустник, В.Д. марковський, І.В. Завгородній. Симуляційне навчання в системі підготовкимедичних кадрів:матеріали навч.-метод. конф., присвяченої 212-й річниці від дня заснування ХНМУ (Харків, 30 листопада 2016р.). Харків: «АКАДЕМІЯ», 2016. С. 3-7.

5.        Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я України. – Available at: https://ips.ligazakon.net/document/view/NT0965 (дата звернення: 27.02.2021).

6.      Муравьев К. А., Ходжаян А. Б., Рой С. В. Симуляционное обучение в медицинском образовании – переломный момент. Фундаментальные исследования. 2011. № 3–10. С. 534–537.

7.      Про затвердження Положення про особливості ступеневої освіти медичного спрямування: Наказ МОЗ України №35 від 22.02.2000 р. – Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0370-00#Text (дата звернення: 27.02.2021).

8.      Про освіту: Закон України № 2145-VIII від 5.09.2017 р. Верховної Ради України (ВВР). 2017, №38-39, ст.380.

9.      Симуляційне навчання в медицині: міжнародний та вітчизняний досвід / Артьоменко В.В. , Семченко С.С., Єгоренко Д. А. та ін. Одеський медичний журнал. 2015. № 6. С. 67–74.

10.  Bailenson, J. (2018). Experience on demand: What virtual reality is, how it works, and what it can do. WW Norton & Company. 245 p.

11.  Hopkins, L. et al. (2018). To the point: medical education, technology, and the millennial learner. American journal of obstetrics and gynecology. T.218. № 2. P. 188-192.

12.  Lai, P.; Zou, W. (2018). The application of virtual reality technology in medical education and training. Global Journal of Information Technology : Emerging Technologies. T.8. №.1. P. 10-15.

13.   So, H.Y. et al. (2019). Simulation in medical education. Journal of the Royal College of Physicians of Edinburgh. T. 49. № 1. P. 52-57.

 

 


2023/4/ЗМІСТ.