Tyshkevych, Kateryna (2023). BIBLIOTIME MOBILE APPLICATION AS AN ONLINE SERVICE OF LIBRARIES OF UKRAINE FOR YOUTH. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 01 (37).

 

МОБІЛЬНИЙ ЗАСТОСУНОК BIBLIOTIME ЯК ОНЛАЙН-СЕРВІС БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА, МОЛОДІ

УДК 021.65:027.625

Тишкевич, Катерина, Державна бібліотека України для юнацтва (Україна, Кив), науково-методичний відділ, завідувачка, здобувач Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, https://orcid.org/0000-0003-0273-4887, tyshkevych2012@gmail.com

АНОТАЦІЯ

У дослідженні розкрито сутність та можливості мобільного застосунку BiblioTime (авторська розробка – Т. К.) як онлайн-сервісу надання послуг користувачам бібліотек для юнацтва, молоді. У роботі розглянуто мобільний застосунок BiblioTime як ефективній інструмент вироблення у користувачів бібліотек України для юнацтва, молоді практичних навичок щодо формування інформаційно-бібліотечного простору. Охарактеризовано теоретичні і практичні дослідження розвитку бібліотек в системі соціальних комунікацій, що свідчить про широкий діапазон перспектив функціонування бібліотеки в інформаційному суспільстві, пов'язаних переважним чином із стратегічним плануванням, спрямованим на впровадження нових інформаційних технологій, забезпечення доступу до інформаційних систем і мереж за умов інформаційного ринку, видавничою діяльністю, а також із роботою з електронними мережевими ресурсами, які перебувають на різних щаблях функціонування соціальних комунікацій, зокрема мобільного застосунку BiblioTime. Сучасні технології дозволяють максимально адаптувати програми під різні мобільні пристрої і зробити простими для задоволення інформаційних потреб користувачів.

Ключові слова: онлайн-сервіс, бібліотеки України для юнацтва, мобільний застосунок BiblioTime, мобільні застосунки.

BIBLIOTIME APPLICATION AS AN ONLINE SERVICE OF LIBRARIES OF UKRAINE FOR YOUTH

Tyshkevych, Kateryna, National Academy of Culture and Arts Management (Ukraine, Kyiv), Scientific Department and Editorial and Publishing Activities, Deputy Head, PhD student,  https://orcid.org/0000-0003-0273-4887, ktyshkevych@dakkkim.edu.ua

SUMMARY

The research highlights the essence and capabilities of the mobile application BiblioTime (the author's development – T. K.) as an online service to provide services for library, aimed at young users. The paper considers the BiblioTime application as an effective tool for developing the users of libraries of Ukraine for youth practical skills of the formation of information and library space. Theoretical and practical studies of library development in the system of social communications are characterized, which indicates a wide range of prospects for the functioning of the library in the information society, mainly related to the following issues: strategic planning aimed at introducing new information technologies; providing access to information systems and networks; market; publishing activities and electronic network resources that are at different stages of the functioning of social communications, including the mobile application BiblioTime. Modern technologies allow us to adapt applications to various mobile devices and make them to meet the information needs of users.

Keywords: online service, libraries of Ukraine for youth, BiblioTime application, mobile applications.

 

Постановка проблеми дослідження. Сучасні мобільні застосунки стають потужним маркетинговим інструментом, який дозволяє вирішувати безліч завдань: створювати імідж, підтримувати бренд і підвищувати лояльність до нього з боку споживачів, оптимізувати процеси комунікації, створювати певний інформаційний простір.

Таким чином, для того щоб і бібліотеки йшли в ногу з часом, пропонуємо застосувати цю технологію для налагодження комунікації, взаємозв’язку з користувачами і побудови ефективно привабливого іміджу.

Аналіз досліджень і публікацій. Вивченню онлайн-сервісів як засобу надання інтернет-послуг, присвячено значну кількість публікацій, яка останнім часом є вимогою. Досліджуються питання використання онлайн-сервісів для бібліотечної роботи. До популярних форм забезпечення інформаційних потреб сучасних користувачів належать віртуальні виставки, які використовують для створення віртуальних експозицій, що сприятиме формуванню бібліотечно-інформаційного простору сьогодення [1, 45].

Серед переваг онлайн-сервісів слід виокремити застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, що привело до появи нового покоління інформаційних засобів навчання, дало змогу підвищити якість навчання, створити ефективні засоби взаємодії викладачів зі студентами. На думку А. М. Шелестової, нові інформаційні засоби навчання дають можливість значно підвищити ефективність навчання. У навчальному процесі онлайн-сервіси формують нову модель освітнього процесу, яка є інноваційною, відкритою, гнучкою, динамічною, вільною від просторово-часових обмежень, постійно обновлюваною та індивідуалізованою. [2, 28].

Аналізу можливості застосування онлайн-інструментів інтерактивного навчання для реалізації навчального співробітництва присвячено дослідження М. А. Гладун та М. А. Сабліної. У роботі проаналізовано можливості використання онлайн-інструментів та ресурсів, які дозволяють організувати співпрацю під час навчального процесу. Розглянуто етапи та напрями співробітництва з використанням онлайн-сервісів. Здійснено огляд інструментів та підготовлено приклади їх застосування на всіх етапах навчального процесу. До того ж продемонстровано переваги використання охарактеризованих онлайн-сервісів [3, 33].

Також ефективним інструментом є оповіщення в соціальних мережах про проведення різних цікавих подій в інструменті «Заходи». Заходами в різних соціальних мережах називаються спеціальні інструменти, призначені для оповіщення користувачів мереж про різні цікаві події. Наприклад, на своїх особистих сторінках користувачі можуть створювати заходи для запрошення друзів на які-небудь свята або зустрічі, а власники сторінок отримують можливість запрошувати учасників соціальних мереж на так звані «івенти»: акції, вечори, презентації тощо [4].

Мета дослідження. У дослідженні розкрито сутність та можливості мобільного застосунку BiblioTime як онлайн-сервісу надання послуг користувачам бібліотек для юнацтва.

Виклад основного матеріалу. Звичайно, програмування застосунків для мобільних телефонів є складним процесом і для його реалізації необхідні певні знання і навички програмування на основних системних платформах.

Застосунок для мобільних телефонів працює за об’єктно-серверним принципом. Тобто, основні бази даних знаходяться на віддалених серверах сайтів самих розробників, а на вашому мобільному телефоні розгортається інсталяційний файл програми, який дистанційно керує базами даних. Така схема роботи дозволяє зробити програми мобільними, інтерактивними, що не забиває пам’ять телефону і дозволяє використовувати максимально широкі можливості мобільних застосунків, а також швидко адаптуватися до нових оновлень застосунку.

Досить актуальною є на сьогодні ідея створення мобільних застосунків. Для бібліотек її можна теж застосувати, і більш детально розглянемо цю пропозицію в наступному пункті нашої роботи.

Ще одним ефективним засобом рекламування бібліотеки та її видавничої продукції може стати активна робота бібліотек з вишами України, школами, гімназіями, коледжами тощо. Бібліотеки повинні розширювати свою цільову аудиторію. Навряд чи всі виші України, можуть похвалитися достойними бібліотеками, які здатні забезпечити потреби своїх студентів. Більшість матеріалів студенти змушені шукати в інтернеті, через те, що їхні базові бібліотеки не можуть забезпечити їм доступ до новітньої фахової літератури. Таким чином, бібліотекам варто зайнятися виданням потрібної фахової продукції і стати більш затребуваними серед сучасної молоді.

Через брак спеціалізованої літератури, оцифрування стає дуже доцільним, оскільки завдяки йому тексти стають більш доступними. Це стосується і рідкісних зразків. Наразі стратегії оцифрування оперують публічними й приватними проектами, але ще без належної уваги до попиту. Бібліотеки майже не співпрацюють з науковцями та видавництвами. Ми стоїмо перед актуальним завданням ефективної передачі спадщини світового письменства у новому цифровому доступі. Вторинна цифрова форма не може бути самоціллю.

Багато бібліотек ще у 90-ті рр. ХХ ст. мали онлайн-каталоги, але тоді йшлося здебільшого про важко доступні моноліти. Асоціативні розпізнавання чи завзяте «порпання» віртуальних полиць не були передбачені; каталог був задуманий як текстовий, замкнений перелік медіа-фонду кожної окремої установи. Ця концепція не вписується в інформаційне середовище, в якому багато цікавої інформації з царини каталогізованих інформаційних ресурсів (і дедалі частіше саме ці інформаційні ресурси) доступні онлайн.

Сьогодні у багатьох онлайн-каталогах наявні, наприклад, зображення обкладинки книжки чи компакт-диска. У вільній, створеній спільно багатьма інтернет-користувачами, енциклопедії Вікіпедія представлено статті, де згадується каталогізована книжка. Або ж показано, чи такі проекти масового оцифрування, як Google Books, вже вивісили частково або повністю книжку онлайн. Багато таких нових інформаційних ресурсів приєднується до каталогу, що знову ж таки робить видимими тематичні посилання на інші книжки у каталозі.

Активний користувач інформацією перебуває нині у центрі революційних перетворень онлайн-каталогів. Для нього стає очевидним, що він може створювати власні списки літератури, примітки й ключові слова, і навіть керувати власною копією знайденого примірника у форматі PDF – і це все безпосередньо там, де ведеться пошук інформаційних ресурсів. Місцями таких знахідок, звичайно ж, є передусім власні комп’ютери й мережа. Відповідно, каталоги та інші бібліотечні бази даних дедалі частіше не просто підтримують перегляд знайденого інформаційного ресурсу, але й стають інтегрованим віртуальним верстаком користувача інформацією. Кліком мишки інформація упорядковується у списки з теґами (тобто ключовими словами), крім того вона імпортується в інші інформаційні системи.

Зрештою, мало хто завдає собі клопоту створювати власну онлайн-підбірку ресурсів і користуватися нею, якщо дані не можна взяти із собою туди, куди хочеш, і не можна зробити з даними те, що хочеш. Занепад управління цифровими правами (DRM) в індустрії розваг показав, що спроба обмежити користувачів в інформації через штучні кордони власного ПК не є популярною у добу Інтернету і це не стане запорукою успіху.

В мережі Інтернет почастішав вільний доступ до онлайн-матеріалів. Так, великі освітні установи США тяжіють до того, аби переводити у вільний доступ лекційні матеріали та відеозаписи з вільними ліцензіями. Навіть на таких платформах, як ютуб, змішуються розважальні й навчальні матеріали. Натисканням кнопки завантаженому відео присвоюються ліцензії Креативної Спільноти (Creative Commons) [6], які гарантують користувачеві – слідом за ідеєю відкритого доступу – не тільки безкоштовний доступ, але й усі права креативного користування, подальшої обробки й оновленої публікації медіа. У цьому світі відкритого доступу і бібліотеки знаходять свою нішу, стають необхідними у вирішенні цілої низки важливих завдань.

В мережі Інтернет бібліотеки з усього світу зближуються, їхні каталоги можна порівнювати між собою, якщо вони ще не інтегровані. Цей процес триває. Уся книжкова продукція останніх 500 років стала відкритою як ніколи – це приваблива пропозиція для допитливих людей.

Потрібно дуже багато часу і людських ресурсів, аби перетворити інтернет, хоча б частково, на елемент освіти. Тому бібліотеки, в цьому аспекті більш надійне джерело для отримання достовірної інформації. Через це, бібліотеки та їх видавнича діяльність продовжують відігравати ключову роль в освітньому процесі.

Бібліотека повинна зайняти місце культурно-просвітницького наставника. Кожна бібліотека повинна слідкувати за власним іміджем. Кількість видавничої продукції бібліотек має бути збільшена, і відповідати потребам сучасного часу, бути актуальною. Про видану продукцію варто розповідати (рекламувати), цільова аудиторія та інші соціальні групи населення повинні знати про діяльність бібліотек, і це дасть можливість збільшити кількість бажаючих взяти участь в обміні інформацією.

І оскільки нині складно уявити сучасну людину без мобільного пристрою в руках – це і визначило пріоритетність розгляду саме мобільного застосунку як ефективного елемента для здійснення комунікації між бібліотекою та її користувачами. Телефони, смартфони чи інші комунікатори, всі ці пристрої дуже добре прижилися в нашому житті.

На сьогодні мобільний застосунок є потужним інструментом не лише для здійснення комунікації та забезпечення дозвілля, а й для проведення ефективних рекламних та ПР-кампаній, і навіть для оптимізації бізнес-процесів.

Розглянемо більш детально що ж таке мобільний застосунок та які його основні функціональні особливості.

Мобільний застосунок є програмою, встановлену на тій чи іншій платформі (Android, Symbian, Bada, iOS, iPhone), яка володіє певним функціоналом, що дозволяє виконувати різноманітні дії. Розробляються ці програми на мові високого рівня та компілюються в нативний код пристрою. Мобільні застосунки міцно зайняли свою нішу в багатьох сферах діяльності людини і сьогодні використовуються не тільки для розваг (як це переважно було раніше), але і для ведення бізнесу та проведення різних рекламних кампаній. Сучасні технології дозволяють максимально адаптувати програми під різні мобільні пристрої і зробити простими для сприйняття людиною.

Програми, що позиціонують себе як мобільний застосунок, створюються, на основі потреб користувачів. Тому, можна виділити кілька видів мобільних застосунків залежно від їх спрямованості і функцій, що вони виконують:

-       Промо-застосунки для мобільних пристроїв. Такі програми, як правило, обмежені в своїх функціях, але є дуже креативними і популярними в наш час. Прикладом такого мобільного застосунку може стати віртуальна запальничка від Zippo або застосунок Magic Coke Bottle, яке є пляшкою «Coca-Cola», передбачає майбутнє. Такий мобільний застосунок найчастіше використовується як частина рекламної кампанії відомих брендів.

-     Програми-події. Такі програми розробляються для трансляції тих чи інших подій. Наприклад, для перегляду Олімпіади онлайн тощо.

-    Програми-служби, які є своєрідними аналогами сайтів. Такі мобільні застосунки можуть розроблятися у вигляді каталогів, списків тощо, що відображають діяльність тієї чи іншої організації.

-             Ігри, оскільки найчастіше все ж мобільні застосунки розробляються саме для розваг.

-      Інтернет-магазини. Такі мобільні застосунки створюються для здійснення онлайн-покупок одягу, аксесуарів, прикрас тощо і нині вони набувають більшої популярності, оскільки значно полегшують процес вибору та придбання необхідної речі.

-       Мобільні застосунки для бізнесу. Такі програми створюються як для спілкування та оптимізації роботи всередині організації (корпоративні додатки), так і для взаємодії з клієнтами.

-        Інші види мобільних застосунків: контентні застосунки, застосунки-соціальні мережі, системні програми тощо [5, 71-72].

Не можна дати чітку класифікацію мобільних застосунків, адже деякі з них настільки багатофункціональні, що є своєрідним «міксом» різних видів мобільних застосунків. Як правило, такі застосунки, які пропонують користувачам широкі можливості, є платними. Безкоштовні мобільні застосунки найчастіше є простим програмним забезпеченням з обмеженим набором можливостей, наприклад, для перегляду електронної пошти. Хоча є і винятки.

Сучасні мобільні застосунки стають потужним маркетинговим інструментом, який дозволяє вирішувати безліч завдань: створювати імідж, підтримувати бренд і підвищувати лояльність до нього з боку споживачів, оптимізувати процеси комунікації, створювати певний інформаційний простір.

Тому, для того щоб і бібліотеки йшли в ногу з часом, пропонуємо застосувати цю технологію для налагодження комунікації, взаємозв’язку з користувачами і побудови ефективно привабливого іміджу.

Оскільки, бібліотека – це заклад державної форми власності, пропонуємо створити безкоштовний мобільний застосунок для підписників Державної бібліотеки України для юнацтва, за запропонованою нами схемою, назвою, структурою, функціями.

Звичайно, програмування застосунків для мобільних телефонів є складним  процесом і для його реалізації необхідні певні знання і навички програмування на основних системних платформах.

Застосунок для мобільних телефонів працює за об’єктно-серверним принципом. Тобто, основні бази даних знаходяться на віддалених серверах сайтів самих розробників, а на вашому мобільному телефоні розгортається інсталяційний файл програми, який дистанційно керує базами даних. Така схема роботи дозволяє зробити програми мобільними, інтерактивними, що не забиває пам’ять телефону і дозволяє використовувати максимально широкі можливості мобільних застосунків, а також швидко адаптуватися до нових оновлень застосунку.

Безкоштовний мобільний застосунок BiblioTime (Авторська розробка – Т. К.), скрадатиметься з таких розділів, як зображено на схемі:

Висновки. Таким чином, теоретичні і практичні дослідження розвитку бібліотек в системі соціальних комунікацій свідчить про широкий діапазон перспектив функціонування бібліотеки в інформаційному суспільстві, пов'язаних переважним чином із стратегічним плануванням, спрямованим на впровадження нових інформаційних технологій, забезпечення доступу до інформаційних систем і мереж за умов інформаційного ринку, видавничою діяльністю, а також із роботою з електронними мережевими ресурсами, які перебувають на різних щаблях функціонування соціальних комунікацій, зокрема мобільного застосунку BiblioTime. Мобільні застосунки міцно зайняли свою нішу в багатьох сферах діяльності людини і сьогодні використовуються не тільки для розваг, але і для ведення бізнесу та проведення різних рекламних кампаній, для здобуття освіти та дозвілля. Сучасні технології дозволяють максимально адаптувати програми під різні мобільні пристрої і зробити простими для сприйняття користувачами інформаційних потреб.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА:

1.      Білущак Т., Акиджи В. Особливості сервісів для створення віртуальних виставок у формуванні ефективного бібліотечно-інформаційного простору. Вісник Книжкової палати. 2019. № 2. C. 45-48.

2.        Шелестова А. М. Онлайн-сервіси як перспективні та альтернативні засоби навчання студентів вишів України. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 2. C. 23-29.

3.        Гладун М. А., Сабліна М. А. Сучасні онлайн інструменти інтерактивного навчання як технологія співробітництва. Open educational e-environment of modern University. 2018. № 4. С. 33-43.

4. Просування в соціальних мережах за допомогою заходів. URL: https://promodo.ua/ua/services/smm/#gref (дата звернення: жовтень 2020).)

5.        Тишкевич К. Мобільний додаток як віртуальний сервіс бібліотек України для юнацтва, молоді. Культура і мистецтво: сучасний науковий вимір : матеріали IV міжнар. наук. конф. молодих вчених, аспірантів та магістрів, 3-4 лист. 2020 р. М-во культ. України; Нац. акад. кер. кадрів культ. і мистец. Київ: НАКККіМ, 2020. 166 с.

6.        Open access to knowledge is critical – especially during a global health emergency. URL: https://creativecommons.org/ (access date: October 2020).

REFERENCES:

1.    Bilushchak, T.; Akidzhi, V. (2019). Features of services for creating virtual exhibitions in the formation of an effective library and information. Visnyk Knyzhkovoyi palaty, 2, 45-48 [in Ukrainian].

2.    Shelestova, A.M. (2018). Online services as promising and alternative means of teaching students of universities in Ukraine. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiya, 2, 23–29 [in Ukrainian]. .

3.    Gladun, M.A.; Sablina, M.A. (2018). Modern online tools for interactive learning as a technology of cooperation. Open educational e-environment of modern University, 4, 33-43 [in Ukrainian]. .

4. Promotion on social networks through activities. – Available at: https://promodo.ua/ua/services/smm/#gref (access date: October 2020) [in Ukrainian].

5.    Tyshkevych, K. (2020). Mobile application as a virtual service of libraries of Ukraine for youth. Kulʹtura i mystetstvo: suchasnyy naukovyy vymir. Kyiv: NAKKKiM. 166 p. [in Ukrainian].

 6.    Open access to knowledge is critical – especially during a global health emergency. - Available at: https://creativecommons.org/ (access date: October 2020) [in USA].