Perekheida, Valentyn (2023). TEACHING LANGUAGE DISCIPLINES TO FOREIGNERS IN THE CONDITIONS OF DISTANCE UNIVERSITY EDUCATION. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 01 (37)

 ВИКЛАДАННЯ МОВНИХ ДИСЦИПЛІН ІНОЗЕМЦЯМ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

Перехейда, Валентин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна, Київ), асистент, 9915264@ukr.net

Анотація

Сучасне суспільство інформатизується, внаслідок чого в навчальний процес у ЗВО інтенсивно впроваджуються інформаційні технології. Під час пандемії СОVID-19 профільним міністерством ЗВО запропоновано реалізувати плани продовження освіти з використанням альтернативних методів на період необхідної соціальної самоізоляції. Дистанційне та змішане навчання забезпечило сталість освіти у кризових умовах; цей навчальний формат набув пріоритетного значення як безпечний для учасників навчального процесу. З огляду на зазначене, викладання лінгвістики для студентів-іноземців в умовах дистанційного навчання також набуває актуальності, причому набуває акцентів на індивідуальному підході та інтенсивній взаємодії педагога і студента.

Ключові слова СОVID-19, пандемія, дистанційне, інформаційні технології, навчання, дисципліни, мовні.

 

TEACHING LANGUAGE DISCIPLINES TO FOREIGNERS IN THE CONDITIONS OF DISTANCE UNIVERSITY EDUCATION

Perekheida, Valentyn, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv), Assistant, 9915264@ukr.net

SUMMARY

Modern society is becoming more informative, as a result of which information technologies are being intensively introduced into the educational process in the Free Economic Zone. During the COVID-19 pandemic, the relevant Ministry of Free Economic Zone proposed to implement plans for continuing education using alternative methods for the period of necessary social self-isolation. Distance and blended learning has ensured the sustainability of education in crisis conditions; this learning format has become a priority as safe for participants in the learning process. In view of the above, the teaching of linguistics for foreign students in distance learning is also gaining relevance, with an emphasis on individual approach and intensive interaction between teacher and student.

Keywords: СOVID-19, pandemic, remote, information technologies, education, disciplines, language.

Актуальність дослідження. Сучасне суспільство інформатизується, внаслідок чого в навчальний процес у ЗВО інтенсивно впроваджуються інформаційні технології. У зв’язку з цим українські ЗВО оголошують відповідні стратегії, комп’ютеризують аудиторії, викладачі та студенти отримують доступ до відповідного обладнання та цифрових технологій, впроваджують методики дистанційного навчання тощо.

 

Під час пандемії СОVID-19 профільним міністерством ЗВО запропоновано реалізувати плани продовження освіти з використанням альтернативних методів на період необхідної соціальної самоізоляції. Тож університети зіткнулися з проблемою забезпечення безперервності процесу навчання, включно з організацією екзаменаційних сесій та випускних іспитів. Дистанційне та змішане навчання забезпечило сталість освіти у кризових умовах; цей навчальний формат набув пріоритетного значення як безпечний для учасників навчального процесу.

Крім того, у контексті фінансово-економічних викликів постало питання про зниження витрат без зниження ефективності освіти — і дистанційна модель виявилася економічно вигідною та стратегічно виправданою.

З огляду на зазначене, викладання лінгвістики для студентів-іноземців в умовах дистанційного навчання також набуває актуальності, причому набуває акцентів на індивідуальному підході та інтенсивній взаємодії педагога і студента.

Мета дослідження — розроблення рекомендацій щодо викладання мовних дисциплін іноземцям в умовах дистанційної університетської освіти.

Методи дослідження. Виконане дослідження передбачало аналіз документів (законодавчі акти, стратегії розвитку освіти та стратегії ЗВО, експертні інтерв’ю тощо), аналіз та порівняння вторинних даних (дані вторинних анкетувань, вторинних інтерв’ю тощо), концептуальний аналіз, який дав змогу запропонувати комплекс рекомендацій щодо дистанційного викладання мовних дисциплін студентам-іноземцям.

Огляд попередніх праць. У Законі України «Про вищу освіту» зазначено: «Дистанційна форма здобуття освіти — це індивідуалізований процес здобуття освіти, що відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу в спеціалізованому середовищі, що функціонує на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій» [Закон України «Про вищу освіту].

Розвиток дистанційної освіти в Україні зумовлює прийняття низки нормативних актів:

·    Закон України № 74/98-ВР «Про Національну програму інформатизації» (1998);

·  Постанова КМУ № 1494 від 23.09.2003 р. «Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004–2006 роки».

·  Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» від 25 квітня 2013 р. № 466 та ін.

 

Питанню дистанційного навчання у науковій літературі приділено значну увагу. В останні роки цю проблематику розроблювали М. Андрос, В. Баришнікова, К. Ковальова, Т. Марусей, Т. Білик, М. Назар, К. Суятинова та інші вчені.

 

Проаналізувавши переваги й недоліки дистанційного навчання, В. Баришнікова слушно зазначає: «Незважаючи на численну критику, дистанційне навчання досить швидко зайняло значну нішу на ринку сучасної освіти. Зволікати цей виклик в сучасних умовах є досить недалекоглядний підхід. Вчені можуть дискутувати з приводу переваг та недоліків дистанційної освіти та її різновидів, однак, цей вид навчання виявився досить дієвим в умовах глобальних викликів. На сучасному етапі розвитку науки, досить важливим є розуміння основних переваг дистанційної освіти, та пошук засобів нівелювання її недоліків задля впровадження новітньої глобальної парадигми «alllifelearning»» [Баришнікова, с. 14].

 

В опрацьованих працях системно не досліджено питання викладання мовних дисциплін студентам-іноземцям в умовах дистанційної освіти, що зумовлює потребу в такій розвідці та відповідних рекомендаціях.

 

Основний виклад

Розроблення технічної бази університету, оцифрування навчально-методичного комплексу кожної дисципліни. Основою дистанційного навчання є чіткий та ефективний навчально-методичний комплекс дисципліни. Усі предмети (курси) повинні бути оцифровані та доступні в електронному вигляді.

Для цього слід створити загальнодоступну базу — розвивати та адаптувати корпоративні мережі університетів, збільшувати пропускну здатність телекомунікаційного каналу (доступ до Інтернету); закуповувати та впроваджувати наявні мережеві інструменти; розвивати цифрову бібліотеку (впроваджувати існуючі та створювати нові електронні підручники та навчальні матеріали, адаптовані до дистанційної освіти).

Щоб забезпечити готовність викладачів до ефективної дистанційної роботи керівникам ЗВО слід організувати заходи з відповідної підготовки та перепідготовки у формі вебінарів, онлайн-тренінгів, конференцій, семінарів.

Заохочення студентів до активної взаємодії під час аудиторних занять та поза ними. Вивчення нової мови не може бути пасивним досвідом. Щоб забезпечити максимальну «включеність» студента у процес навчання, варто застосовувати кейс-технологію, засновану на постановці проєктних завдань та використанні інформаційно-освітніх ресурсів (спеціалізованих комплектів навчально-методичних комплектів, призначених для самостійного вивчення (кейсів) з використанням різних видів ЗМІ).

Варто залучати студентів під час дистанційних занять до рольових ігор, що має важливе значення для відтворення реальних сценаріїв. У таких ситуаціях студенти зможуть використовувати й розвивати мовні навички.

Мотивування студентів до безперервної самоосвіти та самовдосконалення. Щоб ефективно вивчати нову мову, студенти повинні бути максимально включені в цей процес і за межами онлайн-конференцій. Варто запропонувати, крім основних домашніх завдань, інструменти для практики, тренувальні вправи, які передбачають взаємодію з людьми. Наприклад, заохочуйте студентів відвідувати місцеві заклади культури, харчування тощо, щоб мати можливість контактувати з носіями мови та відпрацьовувати відповідну лексику. Це дасть змогу студентам пізнати, як мова використовується в реальному світі.

Опанування культури водночас із мовою. Недостатньо просто навчити говорити — студенти повинні розуміти значення мови. Опанування мови та культури як цілісного комплексу вкрай важливе, бо допомагає студентам оцінити справжню глибину слів. При цьому культура повинна охоплювати не лише традиційну історію, а й сучасну. Використовуйте новинарські матеріали різної тематики, щоб продемонструвати важливі проблеми актуального дня.

Простежуйте крос-культурні зв’язки — між історіями та культурами країни, чию мову опановують студенти, та їхньої рідної країни.

Надання історичного контексту, довідок про походження слів може допомогти студентам краще збагнути мову. Це особливо важливо, коли йдеться про розуміння відмінностей між розмовним та офіційним мовлення, особливості використання слів у різних культурах.

Зазначений підхід сприяє не тільки власне опануванню мови, а й формуванню особистості майбутнього фахівця.

Використання інтернет-технологій, телекомунікаційних технологій і мультимедій. Новітні технології пропонують студентам більшу свободу від фізичних обмежень реального світу — обмежень місця, простору, часу. Адже студенти отримують доступ до високоякісних можливостей навчання в будь-який час, у будь-якому місці та в будь-якому темпі.

Інтернет підтримує нову культуру навчання — навчання, котре базується на принципах співпраці, гри та інновацій знизу вгору, а не на індивідуальному навчанні зверху вниз (Thomas and Seely-Brown 2011). Інтернет дає змогу навчатися за принципом «багато до багатьох», а не «один до багатьох», тим самим підтримуючи способи навчання та когнітивного розвитку, які мають глибокий соціальний і культурний характер.

При удосконаленні мовних навичок та вивченні лінгвістики студентами-іноземцями доцільно застосовувати різноманітні мультимедійні матеріали: публіцистичні тексти, пости із соцмереж, контент телевізійних та радіопрограм та ін. Це дасть змогу інтегрувати студентів у реальний світ і дискурси, надати чіткі орієнтири щодо того, як звучить мова, в якому темпі розмовляють носії, як використовуються жести, міміка тощо.

Висновки. Унаслідок проведеного дослідження запропоновано такі рекомендації щодо викладання мовних дисциплін іноземцям в умовах дистанційної університетської освіти:

·  розроблення технічної бази університету, оцифрування навчально-методичного комплексу кожної дисципліни;

·      використання інтернет-технологій, телекомунікаційних технологій та мультимедій;

·   заохочення студентів до активної взаємодії під час онлайн-занять та поза ними, виконання колективних завдань і проєктів;

·       мотивування студентів до безперервної самоосвіти та самовдосконалення;

·       опанування культури водночас із мовою.

Оцінюючи ефективність дистанційного навчання, можливо керуватися такими критеріями: наявність залишкових знань; здатність застосовувати здобуті знання на практиці; технологічна доступність навчально-методичних матеріалів, що зберігаються в базах даних університету; інтенсивність та креативність занять; залучення освітніх та програмних технологій тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1. Баришнікова В.В. Основні переваги та недоліки дистанційної освіти // Дистанційна освіта в Україні: інноваційні, нормативно-правові, педагогічні аспекти: зб. наук. праць І Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16 червня 2020 р., м. Київ, Національний авіаційний університет / наук. ред. Н.П. Муранова. К. : НАУ, 2020. — С. 13–15.

2. Ковальова К.Л., Герасименко Е.М. Дистанційна освіта: сучасна форма навчання vs тренд // Актуальные научные исследования в современном мире, 2020. Вып. 5. Ч. 7. С. 144–154.

3.  Марусей Т.В., Білик Т.Л. Сучасні тенденції розвитку дистанційної освіти в Україні // Science, Research, Development. Pedagogy 8, Berlin, 2018. Р. 14–17.

4.  Назар М. М. Інтернет-навчання як базова властивість інформаційного суспільства // Теорія і практика сучасної психології, 2019. № 2. С. 83–87.

5.   Суятинова К. Є. Дистанційна освіта у ЗВО у зв’язку із поширенням коронавірусу СОVID-19 // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи : матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Тернопіль, 30 квітня, 2020). Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2020. С. 72–74.

 

REFERENCES:

1.  Baryshnikova, V.V. (2020). Osnovni perevahy ta nedoliky dystantsiinoi osvity // Dystantsiina osvita v Ukraini: innovatsiini, normatyvno-pravovi, pedahohichni aspekty: zb. nauk. prats I Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 16 chervnia 2020 r., Kyiv, Natsionalnyi aviatsiinyi universytet / nauk. red. N.P. Muranova. K. : NAU. S. 13–15.

2.  Kovalova, K.L.; Herasymenko, E.M. (2020). Dystantsiina osvita: suchasna forma navchannia vs trend. Aktualnye nauchnye yssledovanyia v sovremennom myre. Vyp. 5. Ch. 7. S. 144–154.

3. Marusei, T.V.; Bilyk, T.L. (2018). Suchasni tendentsii rozvytku dystantsiinoi osvity v Ukraini. Science, Research, Development. Pedagogy 8, Berlin. S. 14–17.

4.  Nazar, M.M. (2019). Internet-navchannia yak bazova vlastyvist informatsiinoho suspilstva // Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii. № 2. S. 83–87.

5. Suiatynova, K.Ye. (2020). Dystantsiina osvita u ZVO u zviazku iz poshyrenniam koronavirusu SOVID-19. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia: dosvid, tendentsii, perspektyvy : materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii (m. Ternopil, 30 kvitnia, 2020). Ternopil : TNPU im. V. Hnatiuka. S. 72–74.