Klymenko, Yulia; Shevchuk, Oksana (2023). PECULIARITIES OF TRANSACTIONAL ANALYSIS COUNSELLING. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 03 (39)

 ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ В МЕТОДІ ТРАНЗАКЦІЙНОГО АНАЛІЗУ

 

УДК 159.98:[303.72:316.77](045)

 

Клименко, Юлія, доктор педагогічних наук, доцент, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи,  доцент, (м. Умань, Україна), e-mail: klymenkoudpu@gmail.com, ORCID:  0000-0002-4718-0657.

Шевчук, Оксана, кандидат педагогічних наук, доцент, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи,  доцент, (м. Умань, Україна), e-mail: o.m.schevchuk@gmail.com, ORCID: 0000-0002-1127-9807

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена розгляду особливостей консультативної практики у методі транзакційного аналізу. Зокрема ми висвітлили філософські положення та принципи роботи в транзакційному аналізі, які являють собою філософсько-ціннісне підгрунтя консультативної практики. У статті розглянуто соціальний та психологічний рівні комунікації між консультантом та клієнтом, а також важливість аналізу цих рівнів у консультативній практиці. Ми також дослідили складові ефективного консультанта в методі транзакційного аналізу за допомогою концепції Патрисії Кросман та Клода Стайнера. Дана концепція включає поняття «захисту», «сили» і «дозволу», які ми розглядаємо в даній статті.

Ключові слова: транзакційний аналіз; філософські положення транзакційного аналізу, принципи роботи в транзакційному аналізі; соціальний та психологічний рівень комунікації; відкриті і приховані послання; дозвіл, захист і сила; супервізія.

 

 

PECULIARITIES OF TRANSACTIONAL ANALYSIS COUNSELLING

 

Klymenko, Yulia, Doctor of Pedagogical Sciences, Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, Department of Social Pedagogy and Social Work, Associate Professor (Uman, Ukraine), e-mail: klymenkoudpu@gmail.com, ORCID:  0000-0002-4718-0657.

Shevchuk, Oksana, Candidate of Pedagogical Sciences, Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, Associate Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Associate Professor, (Uman, Ukraine), e-mail: o.m.schevchuk@gmail.com, ORCID:  0000-0002-1127-9807.

 

SUMMARY

The article is devoted to consideration of the peculiarities of consulting practice in the method of transactional analysis. In particular, we highlighted the philosophical positions and principles of work in transactional analysis, which represent the philosophical and value basis of consulting practice. The article discusses the social and psychological levels of communication between a consultant and a client, as well as the importance of analyzing these levels in consulting practice. We also explored the components of an effective consultant in the transactional analysis method using the concept of Patricia Crossman and Claude Steiner. This concept includes the concepts of "protection", "power" and "permission", which we consider in this article.

Keywords: transactional analysis; philosophical positions of transactional analysis, principles of work in transactional analysis; social and psychological level of communication; open and hidden messages; permission, protection and power; supervision.

 

Транзакційний аналіз – це терапевтичний підхід з психоаналітичним підґрунтям, розроблений Еріком Берном у 1950х роках. Міжнародна Асоціація Транзакційного Аналізу визначає ТА як «теорія особистості та системна психотерапія для особистісного зростання та зміни особистості». Транзакційний аналіз зарекомендував себе як надзвичайно ефективна модель, яку використовують фахівці в різних сферах: в консультуванні, в психотерапії, організаційному розвитку, коучингу.

ТА поєднує доступну теорію розвитку людини і ефективний практичний підхід, центрований на можливостях росту і розвитку. ТА працює на припущенні, що всі люди «пишуть» сценарії їхньої власної історії з самого початку життя. Вроджені схильності, весь життєвий досвід – позитивний і негативний, послання, які дитина отримує від опікунів, усе формує сценарій. Сценарій визначає напрям і спосіб розгортання нашого життя. В повсякденному житті сценарій може проглядатися в психологічних іграх.

Практика транзакційного аналізу базується на філософських поглядах про людину та про цілі змін. Ці філософські погляди можна представити у трьох положеннях: 1) Всі люди в порядку (ОК); 2) Всі люди мають здатність думати; 3)Люди самі обирають свою долю і можуть змінювати свої рішення. Виходячи із цих положень  ТА пропонує наступні принципи роботи: контрактний метод та відкрита комунікація. Розглянемо детальніше представлені філософські положення та принципи роботи.

Всі люди в порядку.  Це положення означає, що кожна людина достойна, має цінність і гідність. Це положення у більшій мірі стосується суті людини, ніж її поведінки. Час від часу ми не можемо поважати або прийняти те, що людина робить, але ми завжди поважаємо і приймаємо те, ким  людина є. 

У стосунках консультант – клієнт це означає, що і клієнт і консультант мають рівні права. Ніхто з них не вищий і не нижчий іншого. Така позиція має спільне підґрунтя із Роджеріанським  «безумовним позитивним ставленням», що реалізується у його клієнт-центрованому консультуванні [3]. У ТА також підкреслюється важливість для консультанта у тому, щоб підтримувати безумовне позитивне ставлення до себе (я в порядку, я ОК), поряд з позитивним ставленням до клієнта (ти в порядку, ти - ОК).

Всі люди мають здатність думати. Усі, окрім людей з важкими ушкодженнями мозку, мають здатність думати. Це означає, що кожна людина має здатність вирішувати, що вона хоче від життя. Кожна людина несе основну відповідальність за наслідки своїх рішень.

 

Модель рішень. Кожна людина сама вирішує, якою буде її поведінка, думки і почуття, і зрештою, власна доля. Ніхто не може бути змушений діяти, думати і відчувати себе певним чином діями інших людей чи оточенням, окрім випадків фізичного примусу і насилля. Виходячи з цієї моделі, ТА зосереджує увагу на особистій відповідальності за почуття, думки і поведінку.  

 

Зазначена модель також є основою теорії психопатології в ТА. Будучи малою дитиною, людина вибирає способи реакції на  тиск оточення. Це положення пов’язане з процесом особистісних змін у дорослому житті. Оскільки дисфункційні моделі були вибрані людиною, людина може змінити їх, прийнявши інші рішення.

 

Таким чином ТА постулює, що люди можуть змінюватись. І такі зміни можуть бути справжні і тривалі. Зміни відбуваються не лише шляхом усвідомлення застарілих рішень чи моделей. Людина може прийняти рішення про заміну цих патернів новою поведінкою, новими думками або почуттями, що відповідають можливостям і ресурсам дорослої людини.

 

Контрактний метод. Оскільки люди є рівними між собою і кожен несе особистісну відповідальність, консультант та клієнт несуть спільну відповідальність за процес змін. Щоб підсилити це положення у ТА заключають контракт. Клієнт зазначає ціль, якої він хоче досягти, а також визначає, що він готовий робити для того, щоб досягти цілі. Консультант визначає чи він готовий працювати з клієнтом задля досягнення обраної мети, і чи зобов’язується використовувати свої професійні навики найкращим чином під час спільної роботи.

 

Відкрита комунікація. В практиці ТА консультант тримає свої записи відкритими для клієнта. Така відкрита комунікація допомагає клієнту грати рівну роль з консультантом у процесі змін.

 

Напрям лікування. Лікування у даному контексті означає «соціальне лікування», процес зміни особистості. Фраза «напрям лікування» означає відкритий вибір терапевтичних процедур, обраних у результаті діагностики, а також їх реалізація задля досягнення цілі контракту. Сучасна практика ТА надає великого значення необхідності вибору та дотриманню напрямку лікування.

 

План лікування – відкритий та поінформований вибір терапевтичних процедур є завжди свідомий та чіткий процес для консультанта у парадигмі ТА. Він включає рішення про послідовність лікування, порядок, в якому різні етапи роботи будуть здійснені. Існують певні визначені кроки, які здійснюватиме консультант, слідуючи терапевтичному плану.

 

Усвідомлення процесу. ТА наголошує на необхідності бути уважним до процесів, які відбуваються у комунікації, поряд із змістом комунікації. Важливо звертати увагу на те, як люди розповідають, а не лише на те, що люди розповідають.

 

Ерік Берн закликав практиків ТА «думати по марсіанськи». Він пропонував уявити маленьких зелених чоловічків, які прибули зі своєї планети, щоб вивчити, дослідити землян. Марсіани не вчили, що та чи інша поведінка людини повинна означати. Вони просто спостерігають за землянами і відмічають результати, до яких призводить поведінка. Виходячи з цього вони роблять висновок про те, що насправді означає ця комунікація. Консультант повинен розвинути навик «думати по-марсіанськи»: спостерігаючи людську поведінку і взаємодію без упередження і попереднього уявлення. Це навик, яким природно володіє кожен малюк. У процесі зростання та виховання нас систематично обмежують у використанні цього навика («Розглядати інших неввічливо!»), і ми втрачаємо це навик, через те, що не використовуємо його [1].

 

Працюючи консультантом ТА, ми заново навчаємося звертати пильну увагу на невербальні прояви клієнта: особливості дихання, напруження в тілі, зміни пози. Ці прояви можуть спостерігатися протягом коротких проміжків часу, вони можуть змінюватися щосекунди.

 

Важливо також звертати увагу на вибір слів людиною. Це відноситься до оцінки того, як люди розповідають. Наприклад, фрази: «Це мене засмучує» і «Я засмучуюсь через це» мають різне значення.

 

Соціальний та психологічний рівні. В ТА розрізняють два рівні комунікації: соціальний рівень та психологічний рівень. Спілкуючись, люди часто передають одночасно більше одного послання. Як ілюстрацію цьому пропонуємо короткий діалог між клієнтом і консультантом:

Консультант: Отже, чи виконаєте ви завдання, яке ми щойно погодили?

Клієнт: (перериває візуальний контакт, злегка трясе головою) Так, виконаю.

Інтуїтивно консультант відчуває, що клієнт повідомляє дещо більше, ніж те, що заявлено словами. ТА використовує ряд ключових ідей для розуміння таких послань. Ми проілюструємо це приклад за допомогою ключових ідей.

 

Ключові ідеї. Послання на соціальному та психологічному рівні.

1)      Все спілкування відбувається на двох рівнях: соціальному та психологічному.

2)     Послання на соціальному рівні – це таке значення комунікації, що умовно прийняте в колі людей, які задіяні в комунікації. В нашому прикладі послання клієнта на соціальному рівні є таким, що він погоджується виконати завдання.

3)     Послання на психологічному рівні – це справжнє значення комунікації. Це послання спочатку можна уловити інтуїтивно. Зазвичай ви продовжуватимете задаючи питання наскільки точним є судження. У зазначеному прикладі консультант сприйме повідомлення клієнта як: «Ні, я не буду його виконувати», або «Я маю багато сумнівів».

4)  Часто, але не завжди, послання на соціальному рівні передається за допомогою буквального значення слів, а послання на психологічному рівні передаються невербальними сигналами. У нашому прикладі похитування головою та переривання зорового контакту передають послання на психологічному рівні.

5)       Якщо на соціальному та психологічному рівні передається одне й те саме послання, можна говорити про конгруентність цих двох рівнів. У нашому прикладі ми спостерігали б конгруентність, якби клієнт зберігав візуальний контакт і наприклад, кивнув головою.

6)  Якщо послання, яке передається на психологічному рівні відмінне від того, що передається на соціальному рівні, мова йде про не конгруентність між двома рівнями, а послання на психологічному рівні можна назвати прихованим посланням. У нашому прикладі похитування голови клієнта заперечило його згоду робити завдання, а відтак було сигналом не конгруентності. Можливі приховані послання були запропоновані в пункті 3.

7)  Поведінковий результат будь-якої комунікації визначається психологічним, а не соціальним рівнем.

 

Ерік Берн [1, 227] визначив сьому ідею як «правило комунікації». Берн наполягав на тому, що послання на психологічному рівні – це завжди «справжнє послання». Стосовно нашого прикладу це означає, що якщо консультант хоче знати, що клієнт насправді має на увазі, він повинен звертати увагу на приховані послання, а не на послання на соціальному рівні.

 

З першого погляду твердження про те, що результат комунікації завжди залежить від психологічного рівня,  може здатися надто огульним. Однак, дослідники, що вивчають мову тіла та тілесні сигнали, доводять, що тілесні сигнали справді завжди повідомляють про те «що справді відбувається» [4].

 

На думку Еріка Берна, практик ТА повинен бути «справжнім лікарем. Він не мав на увазі, що тільки лікарі можуть бути консультантами в ТА. Він мав на увазі, що консультант, який практикує ТА повинен бути готовий брати на себе певну відповідальність, що також очікується від лікаря. «Справжній лікар», на думку Берна, повинен:

-     орієнтуватися перш за все на зцілення клієнта;

-    бути здатним планувати лікування таким чином, щоб на кожній фазі знати, що він робить і з якою метою він це робить;

-    брати відповідальність за благополуччя клієнта в межах своєї професійної компетентності.

 

Патрисія Кроссман [2] і Клод Стайнер [ 25, 58-67] запропонували концепцію «Трьох Р» (від англ. Permission, Protection and Power), які ефективний консультант повинен забезпечувати в своїй роботі.  Три P представляють наступне: дозвіл, захист та сила.

 

Дозвіл. Щоб забезпечити для когось дозвіл, необхідно забезпечити його новими посланнями про нього самого, про інших людей та про світ загалом. Ці послання реалістично описують ресурси і можливості дорослої людини. Клієнт може використати їх для заміни старих обмежуючих чи деструктивних послань, які могли бути засвоєні в дитинстві. Наприклад: «Ти можеш думати і приймати рішення»; «Ти цінний. Ти вартий любові»; «Ти можеш вижити і задовольняти свої потреби, навіть не працюючи важко весь час»; «Будучи дорослою людиною, ти виживеш, навіть без підтримки твоїх батьків».

 

Консультант може надавати клієнту дозволи словами. Але більш важливо моделювати дозволи конгруентно. Це означає, що те, що говорить консультант повинно співпадати з тим, що він робить. Тобто консультант повинен надавати однакові послання як на соціальному, так і на психологічному рівнях.

Наприклад, консультант надає наступний дозвіл: «Ти можеш ясно думати».

Можна сказати це словами клієнту. Зі словами, або без них, клієнт прийме цей дозвіл тоді, коли консультант показує своєю поведінкою, що він повністю впевнений в тому, що клієнт може ясно думати. Наприклад, одним із шляхів для моделювання цього дозволу буде послідовне запрошення думати за себе. Консультант повинен утримуватися від спокуси «думати за клієнта». Наприклад, якщо ви задали клієнту питання, а він виглядає спантеличеним, ви не будете одразу пропонувати власні варіанти відповіді. Натомість ви чекатимете, що клієнт знайде власну відповідь. Ще одним елементом моделювання буде демонстрація того, що консультант сам може думати ясно. Щоб бути конгруентним у моделюванні дозволів для клієнтів, консультант сам засвоїти дозвіл, який він пропонує клієнту.

 

Захист і сила. Якщо клієнт приймає новий дозвіл, він буде виступати проти директив, наданих йому батьками у дитинстві. Несвідомо клієнт може переживати цю зміну як ризиковану і навіть таку, що загрожує життю.  Він може боятися втратити підтримку інтерналізованого родителя, викликавши тим самим якусь катастрофу, на зразок зникнення, вмирання чи покинутості. Таким чином, не усвідомлюючи цього, він може прагнути до захисту від уявної катастрофи. І такий захист може надати консультант. Це також передбачає, що консультант має достатньо сили щоб забезпечити потрібний захист та підтримку.

 

Припустимо, ви працюєте з клієнтом, який прагне до свободи у вираженні почуттів.  Ви, як консультант, надаєте йому дозвіл «Це нормально показувати твої почуття безпечним для тебе способом». Але припустімо також, що клієнт у ранньому дитинстві вирішив наступне: «Якщо я покажу свої почуття, моя мама покине мене і ніколи не повернеться, отож я помру». Не усвідомлюючи цього, клієнт може прагнути до цієї дитячої мотивації до приховування своїх почуттів. Якщо він використає нове послання, яке ви пропонуєте, дитяча частина в ньому повинна бути впевнена, що ви можете захистити його від помирання та самотності. клієнт може досягти цього переконання, якщо ця дитяча частина в ньому сприймає вас як такого, що має силу і може надати потрібний захист.

 

Захист і сила, як і дозволи, надаються перш за все конгруентним моделюванням. Ви маєте бути впевнені, що володієте більшою силою, ніж уявний родитель клієнта. Ви повинні почуватися безпечно у вашій здатності захистити клієнта і підтримати клієнта у процесі змін.

 

Поряд з внутрішньою впевненістю, сила і захист також повинні проявлятися у стилі роботи. Консультант володіє силою і тоді, коли знає, що він робить і для чого він це робить.  Ця якість також проявляється в помірній кількості та різноманітності інтервенцій.

 

Як одному з елементів захисту, в ТА приділяють багато уваги запобіганню трьох трагічних сценаріїв. Вони є наступними: вбити себе, або зашкодити собі; вбити іншу людину, або зашкодити іншій людині; зійти з ума. Для цього використовується процедура «Закриття аварійних люків».

 

Захист для клієнта також означає, що консультант повинен забезпечити фізичну безпеку. Наприклад, якщо під час сесії виникає необхідність фізично виразити гнів, консультант може надати захист клієнту, облаштувавши кімнату так, щоб клієнт не завдав шкоди ані собі, а ні консультанту. Існують ще два складових захисту, що являють собою конфіденційність та ефективну систему медичного та психіатричного переадресування.

 

Щоб бути повністю ефективним, консультант повинен вирішити власні терапевтичні питання. Це пояснюється важливістю конгруентного моделювання у наданні дозволу, захисту та сили. Консультант може допомогти клієнту досягти певної цілі тільки в тому обсязі, у якому він сам досяг її.

 

Це означає, що консультант повинен звертатися до консультацій або до психотерапії, як тільки він усвідомлює наявність певних невирішених особистісних проблем. Якщо консультант усвідомлює наявність невирішеної особистісної проблеми, що стосується, або певним чином пов’язана з роботою із певним клієнтом, консультант зобов’язаний пере направити клієнта до іншого спеціаліста.

 

Дуже важливо також проходити супервізію. Якщо консультант працює в методі транзакційного Аналізу, то в ідеалі супервізором може стати акредитований супервізор в ТА. За допомогою супервізії консультант може зорієнтуватися, наскільки ефективними були його інтервенції і яким чином можна було діяти ефективніше, також супервізія допомагає виявити так звані «сліпі зони», тобто те, що оминуло увагу консультанта. Супервізія надає підтримку та дозволяє уникнення «винаходження колеса заново».

 

Висновки

Передбачається, що консультант, який у своїй практиці використовує транзакційний Аналіз буде керуватися його основоположними філософськими положеннями про те, що всі люди в порядку, здатні мислити та обирати хід розвитку свого життя, а також змінювати неефективні стратегії своєї поведінки. Консультант у методі транзакційного аналізу звертає увагу на соціальний та психологічний (прихований) рівні комунікації. Для забезпечення безпеки та ефективності в роботі з клієнтом фахівець опирається на концепцію «захисту, дозволу та сили». Постійна і регулярна супервізія роботи консультанта є невід’ємною частиною професійної та безпечної практики консультанта у методі транзакційного аналізу.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES:

1.      Berne, E. (1966). Principles of group treatment. Oxford University Press. 400 p.

2.      Crossman, P. (1966). Permisson and protection. Transactional Analysis Journal. №  5, 19.  P. 152-4.

3.      Rogers, С. (1961). On Becoming a Person: A Therapists View of Psychotherapy. Boston.  345 p.

4.  Scheflen, A. E. & Scheflen. A (1972). Body language and the social order: Communication as behavioral control. Prentice-Hall. 376 p.

5.    Steiner, C. (1974). Scripts People Live: transactional analysis of life scripts. New York: Grove Press. 678 p.

6.      Stuart, I. (2013). Transactional Analysis Counselling in Action. SAGE Publications. 280 p.

7.     Офіційний сайт Міжнародної Асоціації Транзакційного Аналізу. - URL: https://www.itaaworld.org/