Skochko, Maxim (2023). SOCIAL WORK WITH ELDERLY PEOPLE. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 03 (39).

 

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ

 УДК 364.4-053.9(045)

 Скочко, Максим, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, (м. Умань, Україна), кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи, доктор філософії, старший викладач, skochko1993@ukr.net

 АНОТАЦІЯ

Досліджено зміст соціальної роботи людей похилого віку. Визначено, що прoблeмaтика пoкрaщeння coцiaльнoгo oбcлугoвувaння тa зaбeзпeчeння дocтaтньoгo рiвня життя людeй пoхилoгo вiку зaймaє вaгoмe мicцe в cиcтeмi coцiaльнoгo зaхиcту нaceлeння. Встановлено, що соціальна робота з людьми похилого віку є однією із найактуальніших і водночас складних як у фізичному, так і в психологічному плані. Розвиток соціальної роботи з людьми похилого віку відбувається відповідно до чинного законодавства. В умовах сьогодення зростає потреба в громадських організацій та благодійних фондах, що реалізують соціальні інноваційні проєкти з урахуванням кращих закордонних практик.

Ключові слова: соціальна робота, люди похилого віку, соціальний захист, соціальні послуги, соціальне обслуговування, соціальна сфера.

 

SOCIAL WORK WITH ELDERLY PEOPLE

 UDC 364.4-053.9(045)

 Skochko, Maxim, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, (Uman, Ukraine), Department of social pedagogy and social work, PhD, senior lecturer, skochko1993@ukr.net

 SUMMARY

The content of social work of the elderly was studied. It was determined that the issue of improving social services and ensuring a decent standard of living for the elderly occupies an important place in the goal of social protection of the population. It has been established that social work with the elderly is one of the most relevant and at the same time difficult both physically and psychologically. The development of social work with the elderly takes place in accordance with the current legislation. In today's conditions, there is a growing need for public organizations and charitable foundations that implement social innovation projects taking into account the best foreign practices.

Keywords: social work, elderly people, social protection, social services, social sphere.

 

Проблеми соціальної допомоги людям похилого віку набувають особливої уваги у зв’язку із збільшенням частки людей похилого віку у складі населення.

В умовах здійснення реформ у соціальній сфері державна соціальна політика спрямована на створення умов для досягнення високого рівня життя громадян шляхом підвищення якості соціальних послуг відповідно до потреб їх користувачів. Зріст чисельності людей похилого віку вимагає корінної зміни соціальної політики у відношенні цієї соціально незахищеної категорії суспільства.

 Важливою соціальною проблемою сьогодення є процес старіння, який у значній мірі залежить від рівня суспільно-економічного розвитку держави. Старіння є невід’ємним елементом розвитку особистості. В онтогенезі людини виділяють періоди дитинства, юності, зрілості та старості. Межа між періодом зрілості та початком старості майже невловима, що обумовлює розбіжності у визначенні віку, з якого починається старість [7].

 Постійне удосконалення системи надання соціальних послуг в Україні здійснює вплив на організацію соціальної роботи для людей похилого віку. Соціальна робота з людьми похилого віку розглядається як комплекс різноманітних заходів економічного, правового, освітнього, медичного спрямування, які передбачають підтримку належного рівня життєдіяльності людей літнього віку [4, с. 17-19].

 Питанню здійснення соціальної допомоги присвячено увагу таких вчених, як О. Кравченко [11 с. 40-45], Г. Кучер [10; 11 с. 40-45], О. Безпалько [2, с 103-111], Г. Слозанська [22], І. Звєрєва [6], А. Капська [8], Т. Семигіна [16 с. 105-106; 17; 18 с. 33-35; 19 с. 119-121], В. Сидоров [20], І. Титаренко [26], Л. Тюптя [28], Е. Лібанова [13 с. 9-22], О. Палій, В. Скуратівський [21], Н. Коляда [30, с. 421-430] та ін.

 Мета статті полягає в охарактеризуванні соціальної допомоги людям похилого віку.

Проявом соціальної відповідальності сучасної держави є дотримання гарантій та виконання соціальних зобов’язань стосовно громадян похилого віку. Забезпечуючи реалізацію принципів солідарності поколінь та гуманності у життєдіяльності суспільства на своїй території, поважаючи внесок, зроблений старшими поколіннями у розвиток країни, держава створює умови, за яких особи, що дожили до похилого віку, можуть розраховувати на підтримку і допомогу. Такі підтримка і допомога означають і надання соціальних послуг особам похилого віку. Люди похилого віку – одна з найбільш чисельних категорій отримувачів соціальних послуг в Україні, що зумовлюється як особливостями самого періоду життя цих людей, так і збільшенням у структурі населення осіб віком 65 років і старше [3, с 976-985].

 Cьoгoднi прoблeмa пoкрaщeння coцiaльнoгo oбcлугoвувaння тa зaбeзпeчeння дocтaтньoгo рiвня життя людeй пoхилoгo вiку зaймaє вaгoмe мicцe в cиcтeмi coцiaльнoгo зaхиcту нaceлeння. Пoчaтoк ХХI cтoлiття хaрaктeризуєтьcя прoцecoм cтрiмкoгo зрocту дeмoгрaфiчнoгo cтaрiння нaceлeння, щo пeрeдбaчaє нaявнicть виcoкoї чиceльнocтi людeй пoхилoгo вiку, a oтжe, кiлькicть людeй, щo пoтрeбують coцiaльнoї дoпoмoги дeдaлi зрocтaє. Caмe тoму пocтaє гocтрa нeoбхiднicть знaчних змiн в oргaнiзaцiї coцiaльнoгo зaхиcту нaceлeння, у рoзширeннi coцiaльних пocлуг тa удocкoнaлeннi мeхiнiзму coцiaльнoгo oбcлугoвувaння людeй пoхилoгo вiку [25, с. 113-117].

 За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, особами похилого віку вважаються люди віком від 60 до 75 років. Таких у світі понад 630 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року їхня кількість у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб [1, с 13-17].

 Демографічні дані говорять про те, що відбувається тенденція зростання кількості людей похилого віку, і в суспільстві спостерігається дискримінація людей за віком, тобто неприйняття молодим і сильним поколінням старих і слабких. Тому з року в рік соціальна робота з людьми похилого віку набуває дедалі більшої актуальності, стає значущою і невід'ємною частиною соціальної політики. Люди похилого віку потребують підтримки, захисту, допомоги та піклування для того, щоб повноцінно функціонувати в суспільстві, не бути ізольованими від суспільства і не стати тягарем для оточуючих. Саме тому необхідно працювати і вдосконалювати діяльність у сфері соціальної роботи з людьми похилого віку, розробляти нові принципи, форми та методи роботи з цією категорією українського суспільства [12, с. 65-70].

 Як свідчать данні Державної служби статистики України, кожен 5-й мешканець – це особа похилого віку. Період старості тісно пов’язаний зі зміною соціального статусу людини. Відбувається припинення активної трудової діяльності, звуження кола спілкування, втрата когось із близьких або друзів. Звідси – самотність, відчуття непотрібності свого існування [1, с 13-17].

 Похилий вік породжує ряд проблем: медичні, психологічні, економічні, соціальні, побутові та ін. Так, близько 80% пенсіонерів живуть за «межею бідності», їм недоступне якісне медичне обслуговування, мають незадовільні житлові умови. До психологічних проблем відноситься страх великої залежності від інших людей, погіршення фізичного та психічного здоров’я, погіршення пам’яті, втрата привабливості, страх старості та смерті тощо [1, с 13-17].

 Робота з людьми похилого віку здійснюється на двох рівнях [12, с. 65-70]:

1. Макрорівень [12, с. 65-70]:

-                                       формування соціальної політики з урахуванням інтересів людей похилого віку [12, с. 65-70];

-                                       створення пенсійних та інших фондів підтримки [12, с. 65-70];

-                                       формування комплексної системи соціального страхування [12, с. 65-70];

-                                       медичного, психологічного та консультаційного обслуговування [12, с. 65-70].

2. Мікрорівень [12, с. 65-70]:

-                                       вивчення умов життя людей похилого віку [12, с. 65-70];

-                                       вивчення рівня та якості надання їм соціальної допомоги [12, с. 65-70].

 Соціальна допомога людям похилого віку — це забезпечення у грошовій чи натуральній формах, у вигляді послуг чи пільг, які надаються із урахуванням законодавчо закріплених державою соціальних гарантій із соціального забезпечення. Соціальна допомога має характер періодичних чи разових доплат до пенсій і допомог, натуральних видач та послуг з метою надання адресної, диференційованої підтримки різним категоріям літніх людей, ліквідації чи нейтралізації критичних життєвих ситуацій, які викликані важкими соціально-економічними умовами життя [24].

 Люди похилого віку мають право на повноцінне життя. І це стає можливим лише в тому випадку, якщо вони самі беруть активну участь у вирішенні питань, що їх безпосередньо стосуються. Важливу роль у вирішенні подібного роду завдань у нинішній час відіграють групи взаємодопомоги [12, с. 65-70].

 Групи взаємодопомоги – це невеликі, прив'язані до певного місця проживання групи, члени яких, маючи загальні проблеми, допомагають один одному. Такі групи, як свідчить практика, складаються з 5-7 осіб, які живуть поблизу і мають періодичні контакти [29].

 Соціальна робота з людьми похилого віку допускає також використання трьох фундаментальних принципів: вивчення індивіда в його соціальному середовищі; розуміння психосоціального становлення та розвитку особистості як довічного процесу; врахування соціокультурних чинників у формуванні та розвитку особистості [29].

 В Україні соціальна робота з людьми похилого віку знаходяться в центрі уваги багатьох соціальних інститутів, дослідницьких програм, які спрямовані на забезпечення рівня життя людей похилого віку. Збільшення частки населення людей похилого віку вимагає перегляд проблеми пов’язаної із задоволенням потреб цієї верстви населення [9].

 Одним із головних сучасних завдань нашого суспільства є створення умов гідного життя літнім людям, які становлять нині п’яту частину населення країни. Саме тому соціальна робота з людьми похилого віку посідає значне місце в системі соціального обслуговування населення України [14].

Негативним є той факт, що близько 50 % старих людей після першого контакту з чиновниками системи соціального захисту не приходять за соціальною допомогою повторно, тому що в них залишається почуття гіркоти й образи. Одна з причин виникнення цього почуття – недостатнє фінансування державою соціальних послуг для малозабезпечених шарів населення [15, с. 157-165].

 Соціальні послуги – комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, які спрямовані на індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Система надання соціальних послуг складається з таких секторів: державного, до якого входять суб’єкти, що надають соціальні послуги, які знаходяться у державній власності і підпорядковані; комунального, який включає установи і заклади комунальної власності, які надають соціальні послуги та знаходяться в підпорядкуванні відповідних органів місцевого самоврядування, наділених повноваженнями створювати такі установи, заклади та управляти ними; недержавного, до якого відносяться громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з наданням соціальних послуг; управління недержавним сектором здійснюється в порядку, визначеному законодавством та відповідними статутами [5].

 Висвітлюючи систему життєдіяльності людей похилого віку, слід зазначити, що стиль життя та сфери діяльності люди похилого обирають такий, який для них є найбільш прийнятним і вони є його творцем. Саме від вибору залежить, як вони проводитимуть свій вільний час, що їм цікаво і чим займатися. Адже перед людиною похилого віку в цей період життя постає вибір: жити спогадами про минуле чи жити сучасним і майбутнім та брати активну участь у взаємодії з оточуючими та навколишнім світом. Саме об’єктивний вибір допомагає їм позбутися відчуття самотності та непотрібності і віднайти сенс життя [29].

 Виділяють термінову соціальну допомогу, адресну соціальну допомогу, бригадну соціальну допомогу для важкохворих [24].

Термінова соціальна допомога – це надання допомоги разового характеру людям похилого віку, які її гостро потребують. Вона включає разове забезпечення безкоштовним гарячим харчуванням чи продуктовими наборами; забезпечення одягом, взуттям, предметами першої необхідності; разове надання матеріальної допомоги; сприяння в отриманні тимчасового житла; надання екстреної соціально-психологічної підтримки за Телефоном довіри і юридичної допомоги у межах компетенції служби [24].

 В окремих великих містах України у підпорядкуванні органів соціального захисту населення перебувають соціальні аптеки, соціальні лікарні. До них слід додати соціальні їдальні, спеціалізовані магазини, будинки побуту та інші життєво важливі заклади для престарілих людей, які почали створюватися в останні роки. Працюють перукарні, майстерні з ремонту побутової техніки, пункти прокату, які надають пенсіонерам послуги за прийнятними цінами [24].

Адресна соціальна допомога надається літнім людям, які перебувають в особливо складній життєвій ситуації. їх відвідують соціальні працівники, які надають необхідну побутову чи соціально-психологічну допомогу [24].

 Бригадна форма допомоги важкохворим пенсіонерам — це комплексне обслуговування з надання соціальних і медичних послуг. Соціальні працівники надають пенсіонерам послуги побутового характеру, а медичні сестри здійснюють сестринський догляд [24].

 В Україні існують такі моделі соціального обслуговування людей похилого віку як [27]:

1. Соціальне обслуговування вдома.

2. Напівстаціонарне обслуговування у відділеннях денного (нічного) перебування закладів соціального обслуговування.

3. Стаціонарне соціальне обслуговування в будинках-інтернатах, пансіонатах.

4. Соціально-консультативна допомога.

5. Надання житлової площі в спеціалізованих будинках для старих, як одиноких (самотніх) людей, так і подружніх пар.

6. Невідкладна соціальна допомога.

7. Адресований соціальний захист.

8. Центри соціального обслуговування та реабілітації інвалідів і старих; кімнати медико-соціальної допомоги за місцем проживання тощо [27].

 Держава забезпечує право на отримання гарантованих законодавством встановлених розмірів пенсій, допомоги, певних видів натурального забезпечення, а також послуг і пільг (у відповідності до закону про соціальні послуги) [23, с. 115-119].

 Питання додаткового підвищення рівня забезпечення та розширення можливостей обслуговування вирішують на місцях, враховуючи перспективи і умови регіону, а також, яка частка бюджету регіону виділяється на соціальне забезпечення населення [23, с. 115-119].

 Соціальний захист людей похилого віку в Україні забезпечується мережею інституцій [27]:

-                                       Міністерство соціальної політики [27];

-                                       Пенсійний фонд [27];

-                            управління, комісії, комітети соціального захисту населення місцевих рад і держадміністрацій [27];

-                                       територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) [27];

-                установи, заклади і підприємства сфери управління Міністерства соціальної політики, які здійснюють соціальний захист людей похилого віку, інвалідів, ветеранів війни і праці (будинки-інтернати, санаторії та пансіонати, підприємства Українського протезного концерну «Укрпротез», науково-дослідні інститути, які вивчають проблеми старіння, служби медико-трудової експертизи, різноманітні недержавні фонди, товариства, організації) [27].

 Отже, соціальна робота з людьми похилого віку є однією із найактуальніших і водночас складних як у фізичному, так і в психологічному плані. Розвиток соціальної роботи з людьми похилого віку відбувається відповідно до чинного законодавства. В умовах сьогодення зростає потреба в громадських організацій та благодійних фондах, що реалізують соціальні інноваційні проєкти з урахуванням кращих закордонних практик.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1.       Балдинюк О. Д. Соціальна робота з людьми похилого віку. Актуальні проблеми підготовки фахівців соціальної сфери : матеріали Всеукр. науково-метод. семінарів, м. Умань, 18 квіт. 2018 р. Умань, 2018. С. 13–17.

2.     Безпалько О. В. Соціальна педагогіка та соціальна робота у сучасному освітологічному просторі. Освітологічний дискус. 2011. № 1(3). С. 103–111

3.     Горемикіна Ю. В. Значення соціальних послуг для реалізації державних соціальних гарантій та зобов’язань перед особами похилого віку в Україні. Економіка та суспільство. 2017. № 13. С. 976–985. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/issue/view/11

4.             Данько Д. В. Інноваційні підходи до надання соціальних послуг людям похилого віку. Науковий вимір соціально-педагогічних проблем сьогодення : зб. матеріалів VІ Міжнар. науково-практ. конф., м. Ніжин, 25 трав. 2022 р. Ніжин, 2022. С. 17–19.

5.  Дубич К. Сучасна система надання соціальних послуг України. Київ, 2015. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=821

6.               Звєрєва І. Д., Кузьмінський В. О., Кияниця З. П., Петрочко Ж. В. та ін. Соціальний супровід сімей, що опинились у складних життєвих обставинах: методичний посібник. Київ : ДЦССДМ, 2007. 84 с.

7.   Іванова К. С. Особливості надання соціальних послуг в умовах Територіального центру з обслуговування людей похилого віку : Дипломна робота здобувача освітнього ступеня "Магістр". Київ, 2020. 112 с. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45381.

8.              Капська А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю : навч.-метод. посіб. Київ : УДЦССМ, 2001. 219 с.

9.    Коленічнко І. Деякі особливості соціальної роботи з людьми похилого віку. Київ, 2008. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/ 3972/1/Kolinishenko.pdf

10.          Кучер Г. М. Соціальна робота з вразливими категоріями населення в умовах територіальної громади : дис. … канд. пед. наук : 13.00.05. Умань, 2019. 301 с. URL: https://nauka.udpu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/Дисертацiя-Кучер.pdf.

11.      Кучер Г. М., Кравченко О. О. До питання задоволення потреб населення у соціальних послугах (з досвіду міста Умань). East European Scientific Journal. 2019. № 5. С. 40–45

12.                             Ленчук О. М. Специфіка соціальної роботи з людьми похилого віку. Подільський науковий вісник. 2017. № 3. С. 65–70.

13.   Лібанова Е. М. Стратегічні пріоритети соціальної політики України на початку XXI століття. Демографія та соціальна економіка. 2008. № 1 (35).С. 9–22.

14.             Лукашевич М. П., Семигіна Т. В. Соціальна робота: підручник. Київ, 2009. 367 с.

15.      Моргай Л. Особливості роботи соціального працівника з людьми похилого віку. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2018. № 2. С. 157–165. URL: https://doi.org/10.31499/2307-4906.2.2018.149234

16.      Семигіна Т. Значення он-лайн опитування для формування соціального капіталу територіальної громади. Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії : матеріали XXXIІ міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., Переяслав-Хмельницький 29–30 листопада 2016 р. Переяслав-Хмельницький, 2016. С. 105–106.

17.            Семигіна Т. Робота в громаді: практика й політика. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. 180 с.

18.         Семигіна Т. В. Клієнти соціальної роботи як співдослідники. Міжгалузеві диспути: динаміка та розвиток сучасних наукових досліджень: матеріали міжнародної наукової конференції. Т. 2. Вінниця : МЦНД, 2020. С. 33–35.

19.              Семигіна Т. В. Он-лайн технології у практичній соціальній роботі. Інтернет – освіта – наука – 2016 : збірник праць за матеріалами Десятої міжнародної наук.-практ. конф., м. Вінниця, 11–14 жовтня 2016 р. Вінниця : ВНТУ, 2016. С. 119–121.

20.                Сидоров В. Н. Профессиональная деятельность социального работника: ролевой подход. Винница : Глобус-пресс, 2006. 408 с.

21.            Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики : навч. посіб. Київ : МАУП, 2002. 200 с.

22.     Слозанська Г. І. Теорія і практика підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.05. Тернопіль, 2019. 687 с. URL: http://tnpu.edu.ua/naukova-robota/docaments-download/d-58-053-03/Dis_Slozanska.pdf.

23.         Сопко Р. І. Потреби людей похилого віку: теоретико-методологічні підходи до дослідження і проблеми реалізації. Наукові праці. 2014. Т. 244, №. 232. С. 115-119.

24. Соціальна робота з людьми похилого віку. Pidru4niki. URL: https://pidru4niki.com/19940412/sotsiologiya/sotsialna_robota_lyudmi_pohilogo_viku

25.                         Терещенко І. І., Наумець А. М. Ocoбливocтi coцiaльнoї рoбoти з людьми пoхилoгo вiку в умoвaх cучacнoї Укрaїни. Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право. 2011. № 3 (11). С. 113–117.

26.            Титаренко І. О. Соціальний захист людей похилого віку в Україні: теоретичний аспект. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkpi/soc/2009_4/Titarenko

27.                             Трахова Д. В. Організація соціальної роботи з людьми похилого віку в Україні. Наукові здобутки студентів Інституту людини. 2017. № 1 (7). URL: http://studscientist.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/102.

28.  Тюптя Л. Т. Система соціального обслуговування населення. URL: http://pidruchniki.ws/15840720/sotsiologiya/sotsialna_robota_-_yuptya_lt

29.                             Шевчук Н. Специфіка соціальної роботи з людьми похилого віку. Український науковий журнал "Освіта регіону". 2011. № 3. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/597.

30.                       Koliada N., Kravchenko O., Levchenko, N.. Youth Workers and Innovative Development of Social Work. Advances in Intelligent Systems and Computing. 2020. AISC, Vol. 1209. pp. 421–430. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-50791-6_54

 

REFERENCES:

1.       Baldyniuk, O.D. (2018). Sotsialna robota z liudmy pokhyloho viku. Aktualni problemy pidhotovky fakhivtsiv sotsialnoi sfery : materialy Vseukr. naukovo-metod. seminariv, m. Uman, 18 kvit. 2018 r., S. 13–17.

2.     Bezpalko, O.V. (2011). Sotsialna pedahohika ta sotsialna robota u suchasnomu osvitolohichnomu prostori. Osvitolohichnyi dyskus. № 1(3). S. 103–111

3.       Horemykina, Yu.V. (2017). Znachennia sotsialnykh posluh dlia realizatsii derzhavnykh sotsialnykh harantii ta zoboviazan pered osobamy pokhyloho viku v Ukraini. Ekonomika ta suspilstvo. № 13. S. 976–985. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/issue/view/11

4.     Danko, D.V. (2022). Innovatsiini pidkhody do nadannia sotsialnykh posluh liudiam pokhyloho viku. Naukovyi vymir sotsialno-pedahohichnykh problem sohodennia : zb. materialiv VI Mizhnar. naukovo-prakt. konf., m. Nizhyn, 25 trav. 2022 r. Nizhyn. S. 17–19.

5.  Dubych, K. (2015). Suchasna systema nadannia sotsialnykh posluh Ukrainy. Kyiv. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=821

6.        Zvierieva, I.D., Kuzminskyi, V.O., Kyianytsia, Z.P., Petrochko, Zh.V. ta in. (2007). Sotsialnyi suprovid simei, shcho opynylys u skladnykh zhyttievykh obstavynakh: metodychnyi posibnyk. Kyiv : DTsSSDM. 84 s.

7.   Ivanova, K.S. (2020). Osoblyvosti nadannia sotsialnykh posluh v umovakh Terytorialnoho tsentru z obsluhovuvannia liudei pokhyloho viku : Dyplomna robota zdobuvacha osvitnoho stupenia "Mahistr". Kyiv. 112 s. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45381.

8.     Kapska, A.Y. Sotsialna robota: deiaki aspekty roboty z ditmy ta moloddiu : navch.-metod. posib. Kyiv : UDTsSSM, 2001. 219 s.

9.   Kolenichnko, I. (2008). Deiaki osoblyvosti sotsialnoi roboty z liudmy pokhyloho viku. Kyiv. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/ 3972/1/Kolinishenko.pdf

10.   Kucher, H.M. (2019). Sotsialna robota z vrazlyvymy katehoriiamy naselennia v umovakh terytorialnoi hromady : dys. … kand. ped. nauk : 13.00.05. Uman. 301 s. URL: https://nauka.udpu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/Дисертацiя-Кучер.pdf.

11.   Kucher, H.M. & Kravchenko, O.O. (2019). Do pytannia zadovolennia potreb naselennia u sotsialnykh posluhakh (z dosvidu mista Uman). East European Scientific Journal. № 5. S. 40–45

12.     Lenchuk, O.M. (2017). Spetsyfika sotsialnoi roboty z liudmy pokhyloho viku. Podilskyi naukovyi visnyk. № 3. S. 65–70.

13.  Libanova, E.M. (2008). Stratehichni priorytety sotsialnoi polityky Ukrainy na pochatku XXI stolittia. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. № 1 (35).S. 9–22.

14.     Lukashevych, M.P. & Semyhina, T.V. (2009). Sotsialna robota: pidruchnyk. Kyiv. 367 s.

15.   Morhai, L. (2018). Osoblyvosti roboty sotsialnoho pratsivnyka z liudmy pokhyloho viku. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. № 2. S. 157–165. URL: https://doi.org/10.31499/2307-4906.2.2018.149234

16.   Semyhina, T. (2016). Znachennia on-lain opytuvannia dlia formuvannia sotsialnoho kapitalu terytorialnoi hromady. Problemy ta perspektyvy rozvytku nauky na pochatku tretoho tysiacholittia u krainakh Yevropy ta Azii : materialy XXXII mizhnar. nauk.-prakt. internet-konf., Pereiaslav-Khmelnytskyi 29–30 lystopada 2016 r. Pereiaslav-Khmelnytskyi. S. 105–106.

17.   Semyhina, T. (2004). Robota v hromadi: praktyka y polityka. Kyiv : Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia». 180 s.

18.    Semyhina, T.V. (2020). Kliienty sotsialnoi roboty yak spivdoslidnyky. Mizhhaluzevi dysputy: dynamika ta rozvytok suchasnykh naukovykh doslidzhen: materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. T. 2. Vinnytsia : MTsND. S. 33–35.

19.      Semyhina, T.V. (2016). On-lain tekhnolohii u praktychnii sotsialnii roboti. Internet – osvita – nauka – 2016 : zbirnyk prats za materialamy Desiatoi mizhnarodnoi nauk.-prakt. konf., m. Vinnytsia, 11–14 zhovtnia 2016 r. Vinnytsia : VNTU. S. 119–121.

20.    Sydorov, V.N. (2006). Professyonalnaia deiatelnost sotsyalnoho rabotnyka: rolevoi podkhod. Vynnytsa : Hlobus-press. 408 s.

21.       Skurativskyi, V.A. & Palii O. M. (2002). Osnovy sotsialnoi polityky : navch. posib. Kyiv : MAUP. 200 s.

22.    Slozanska, H.I. (2019). Teoriia i praktyka pidhotovky maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv do roboty u terytorialnykh hromadakh : dys. … d-ra ped. nauk : 13.00.05. Ternopil. 687 s. URL: http://tnpu.edu.ua/naukova-robota/docaments-download/d-58-053-03/Dis_Slozanska.pdf.

23.     Sopko, R.I. (2014). Potreby liudei pokhyloho viku: teoretyko-metodolohichni pidkhody do doslidzhennia i problemy realizatsii. Naukovi pratsi. T. 244, №. 232. S. 115-119.

24. Sotsialna robota z liudmy pokhyloho viku. Pidru4niki. URL: https://pidru4niki.com/19940412/sotsiologiya/sotsialna_robota_lyudmi_pohilogo_viku

25.      Tereshchenko, I.I. & Naumets, A.M. (2011). Ocoblyvocti cotsialnoi roboty z liudmy pokhyloho viku v umovakh cuchacnoi Ukrainy. Visnyk NTUU "KPI". Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo. № 3 (11). S. 113–117.

26.      Tytarenko, I.O. (2009). Sotsialnyi zakhyst liudei pokhyloho viku v Ukraini: teoretychnyi aspekt. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkpi/soc/2009_4/Titarenko

27.     Trakhova, D.V. (2017). Orhanizatsiia sotsialnoi roboty z liudmy pokhyloho viku v Ukraini. Naukovi zdobutky studentiv Instytutu liudyny. № 1 (7). URL: http://studscientist.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/vi

28. Tiuptia, L.T. Systema sotsialnoho obsluhovuvannia naselennia. URL: http://pidruchniki.ws/15840720/sotsiologiya/sotsialna_robota_-_yuptya_lt

29.          Shevchuk, N. (2011). Spetsyfika sotsialnoi roboty z liudmy pokhyloho viku. Ukrainskyi naukovyi zhurnal "Osvita rehionu". № 3. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/597.

30.       Koliada, N., Kravchenko, O. & Levchenko, N. (2020). Youth Workers and Innovative Development of Social Work. Advances in Intelligent Systems and Computing. AISC, Vol. 1209. pp. 421–430. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-50791-6_54