Kravchenko, Oksana; Voitovska, Alla (2023). GENDER INEQUALITY: SOME IMPORTANT FACTS. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 01 (37).

 

ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ: ДЕЯКІ ВАЖЛИВІ ФАКТИ

Кравченко, Оксана, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, декан факультету соцільної та психологічної освіи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Україна, Умань), okskravchenko@ukr.net; ORCID 0000-0002-9732-6546; 

Войтовська, Алла, доктор філософії, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Уманського державного педагогічного університету  імені Павла Тичини (Умань) Україна, alla.voytovskaya@gmail.com;  ORCID 0000-0003-4960-6348

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто сексистські установки з соціологічної погляду. Обґрунтувано важливість навчання гендерним питанням молоді. З’ясовано, що існують відмінності урівні рсвіти та розмірі заробітної плати чоловіків та жінок. Встановлено, що ворожий і доброзичливий сексизм співіснують і є теоретично взаємодоповнюваними та взаємопідсилюючими ідеологіями.

Ключові слова: гендер, сексизм, гендерна нерівність, гендерні стереотипи, гендерні ролі.

 

GENDER INEQUALITY: SOME IMPORTANT FACTS

Kravchenko, Oksana, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Dean of the Faculty of Social and Psychological Education of Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, okskravchenko@ukr.net;  ORCID 0000-0002-9732-6546; 

Voitovska, Alla, Doctor of Philosophy, Lecturer of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, alla.voytovskaya@gmail.com;  ORCID 0000-0003-4960-6348

SUMMARY

The article examines sexist attitudes from a sociological point of view. The importance of teaching youth about gender issues is substantiated. It was found that there are differences in the level of education and the amount of wages of men and women. It has been established that hostile and benevolent sexism coexist and are theoretically complementary and mutually reinforcing ideologies.

Key words: gender, sexism, gender inequality, gender stereotypes, gender roles.

З епохи Просвітництва доведено, що жінки та чоловіки різні, але «доповнюють одна одну». Ця модель проблематична, оскільки традиційні чоловічі риси (напористість, раціональність, агресивність) цінуються вищим і асоціюються з помітними соціальними ролями. Традиційні жіночі риси (вихованість, чутливість, інтуїтивність) асоціюються з покірністю та менш соціально значущими ролями.

Численні огляди та аналізи літератури  [6, 7] постійно показують, що чоловіки і жінки більше схожі, ніж відрізняються, коли йдеться про безліч психологічних характеристик та психічне функціонування. До них відносяться: когнітивна діяльність, математичні здібності, особистісні характеристики, соціальна поведінка, емоції, агресія та лідерство.

Проблеми  гендерної  нерівності знайшли  відображення  у  дослідженнях  С. Гришак,  І. Іванової, І. Мунтяна, Н. Приходькіної, Т. Семигіної, П. Терзі  та ін.

Науковцям необхідно переключити увагу з жінок на зміну характеру гендерних відносин, розвінчання гендерної полярності та просування більш м’якої мужності. Хлопчики та чоловіки також виграють від цього, оскільки це запропонує їм більше варіантів того, якими вони можуть бути. Для цього необхідні профілактичні стратегії, спрямовані на боротьбу із прихованим та відкритим сексизмом, що призводить до гендерної нерівності.

Т. Говорун зазначає, що розширення участі жінок в освітніх системах не призвело до «чіткого та послідовного» переходу до успіху на ринку праці або вищого соціально-економічного статусу. Це пояснюється ширшими економічними, соціальними та політичними факторами, включаючи непропорційну концентрацію чоловіків чи жінок у деяких освітніх галузях чи професійних секторах, «при цьому жінки часто опиняються на менш прибуткових за доходами та статусом робочих місцях» [3, с.15].

Існує «сильна недопредставленість» жінок у галузі науки, технології, інженерії та математики (STEM). У всьому світі менше чверті студентів, які вивчають STEM, становлять жінки [1].

На вибір професії жінками часто все ще впливають культурні бар’єри, наприклад сприйняття STEM як чоловічої дисципліни. Навпаки, в освіті, охороні здоров’я, мистецтві, гуманітарних та соціальних науках спостерігається перепредставленість жінок, йдеться у звіті. Більше того, можливості жінок працювати в останніх, швидше за все, краще, враховуючи те, що на ринку праці діють ті ж гендерні стереотипи [1].

Студенти-чоловіки, як і раніше, обирають високооплачувані спеціальності та отримують вищі заробітки після закінчення навчання, ніж жінки. У США 57% студентів вищих навчальних закладів – жінки, але середній заробіток жінок без поправок становить 78% від заробітку чоловіків. Вибір ступеня та галузі навчання пояснює від 15% до 25% розриву у заробітках між чоловіками та жінками серед випускників вищих навчальних закладів. Іншими факторами є перерви в кар’єрі, пов’язані з доглядом за дітьми та інші види неоплачуваної роботи по дому [4].

У багатьох країнах жінки, як і раніше, не представлені у керівних професорсько-викладацьких складах та органах, що приймають рішення у сфері вищої освіти. Цей факт пояснюється не лише тим, що в минулому жінки мали нижчий доступ до освіти, а й часто є ознакою інституційної культури, яка не є інклюзивною і не спрямована на широкі соціальні та культурні зміни для досягнення більшої гендерної рівності. Традиційні процеси набору викладачів, які заохочують лінійні, безперервні академічні траєкторії із повною зайнятістю, сприяють недопредставленості жінок на старших академічних посадах.

Однак є деякі ознаки того, що жінки досягають прогресу. Наприклад, кількість провідних університетів, очолюваних жінками, зростає, але все ще становить менше однієї п’ятої провідних навчальних закладів.

У дослідженнях [2, 5] боротьба зі стереотипами ставиться вище за політичні заходи. Останні включають квоти у вищій освіті для студентів, що належать до вразливих груп, розширення стипендій та грошових виплат, а також безкоштовний доступ до початкової освіти та ін.

Подібно до того, як заклади вищої освіти мають політику доступу до різноманіття та інклюзивності, вони повинні мати аналогічну політику для повної професійної участі жінок у вищій освіті. Це свідчить про те, що вищий навчальний заклад є роботодавцем, який надає рівні можливості, і що він заохочує академічний розвиток жінок.

Крім того, існує негативний зв’язок між зайнятістю та освітою. Незважаючи на зростання визнання жінок у сфері вищої освіти, подальший прогрес вимагає надання стипендій та проведення культурних реформ, таких як визнання жінок у сфері вищої освіти у суспільстві та наукових колах та зміна уявлення про те, що вступ до вузу не є жіночим.

Дані, отримані університетами від випускників, які надходять на роботу, показують, що чоловіки вже через 15 місяців після закінчення університету почали заробляти в середньому на 10% більше жінок, і що серед випускників з однаковою кваліфікацією зберігається великий розрив в оплаті праці [6]. Якщо ми хочемо боротися з цією нерівністю, нам необхідно зруйнувати стереотипи про кар’єру, через які молоді жінки не можуть здобути більш високооплачувану професію. Необхідно також зробити велику роботу, щодо забезпечення прозорісті роботодавців у питаннях оплати праці та просування по службі.

Молоді жінки та чоловіки мають загалом рівний доступ до послуг, але рішення про те, чи використовувати їх і як, приймається в умовах гендерних обмежень на освіту та ринок праці. Ці обмеження розвиваються в рамках гендерної системи, яка формує рівень освіти та ранню кар’єру безліччю способів через індивідуальні, інтерактивні та інституційні процеси. Коли інституційні механізми, такі як фінансування вищої освіти, змінюються, наслідки цього проникають у гендерну структуру та впливають на гендерні організації, такі як коледжі, що призводить до потенційно різних наслідків для жінок та чоловіків.

Говорячи про середню освіту, Німецький фонд населення світу зазначив, що «завершення середньої освіти має сильну кореляцію з тим, що дівчата пізніше виходять заміж і відкладають першу вагітність» [7, с.21]. Хоча доступ до якісної освіти важливий для дівчаток і жінок, запобігання гендерному насильству та рівності через освіту, безумовно, також залишається пріоритетом.

Крім того, враховуючи широку участь жінок у діяльності, що приносить дохід, освіта для дівчаток і жінок має особливе значення, особливо при спробі повернути назад гендерні моделі дискримінації. Без освіти не лише неможливо досягти гендерної рівності, а й розширення можливостей здобуття освіти для всіх може допомогти стимулювати продуктивність праці та тим самим знизити економічну вразливість бідних домогосподарств.

Незважаючи на зростаючу суспільну свідомість і політичні зусилля, гендерна рівність ще не повністю утвердилася в західних суспільствах. Попередні дослідження [2] показали, що ворожі та доброзичливі сексистські установки, засновані на традиційних гендерних стереотипах, відіграють ключову роль у відтворенні гендерної нерівності.

Гендерні установки, такі як сексистські, часто ґрунтуються на стереотипних уявленнях про гендер і можуть сприйматися як форма упередження. У суспільствах, які представляють себе як толерантні, сексистські установки набувають амбівалентної форми. Крім соціально менш прийнятного ворожого способу вираження сексистських установок, виник і доброзичливий варіант. Ворожий і доброзичливий сексизм співіснують і є теоретично взаємодоповнюваними та взаємопідсилюючими ідеологіями. Обидві форми сексизму спрямовані на підпорядкування жінок, хоча це по-різному.

Ворожий сексизм спрямовано збереження панування чоловіків над жінками шляхом підкреслення влади чоловіків. Він виявляється у кричущому і образливому ставленні до жінок, які порушують традиційні ролі. Жінки, які не відповідають традиційним (гендерним) ролям, сприймаються як загроза домінуючому становищу чоловіків. Ворожий сексизм відкрито утримує жінок у підлеглому становищі і є провісником сексуальних домагань і насильства стосовно жінок.

Доброзичливий сексизм – це тонша форма сексизму, яка виявляється, начебто, позитивно. Він виявляється у підкресленні ролі чоловіків у захисті та забезпеченні жінок, зводячи їх на п’єдестал у лицарському стилі. Цей захист і любов дається в обмін на підпорядкування жінок традиційним гендерним ролям.

Ця форма сексизму породжується батьківськими і традиційними віруваннями, які сприймають жінок як прекрасних і чистих, але ніжних і дорогоцінних, тому потребують захисту з боку чоловіків. Саме цей позитивний характер і наполягання на взаємодоповнюваності чоловіків і жінок робить доброзичливий сексизм соціально більш прийнятною формою сексизму. Отже, він також є непомітним механізмом, що увічнює гендерну нерівність. Доброзичливий сексизм спонукає жінок надавати пріоритет відносинам (родина, діти тощо), а не досягненню освітніх чи професійних цілей та підриває сприйняття жінками своїх компетенцій та досягнень.

Оскільки доброзичливий сексизм є соціально більш прийнятною формою сексизму проти ворожого сексизму, він схвалюється представниками обох статей. Неодноразово було продемонстровано, що і чоловіки, і жінки набирають більше середнього балу за шкалою доброзичливого сексизму в кількох країнах. Чоловіки та хлопчики постійно отримують вищі бали за шкалою ворожого сексизму, ніж жінки та дівчата. У більш загальному плані, у науковій літературі показано, що поєднання доброзичливого та ворожого сексизму пов’язане з ідеологіями виправдання системи, які є ієрархічним, легітимізуючим міфом, що зміцнює групову нерівність. Це свідчить, що сексизм немає у соціальному вакуумі, де статус і влада немає значення, і що вивчення сексистських установок у соціологічних рамках має сенс.

Концепція доброзичливого сексизму виникла з ідеї, що доброзичлива форма необхідна виправдання негативу, що виражається ворожим сексизмом, і навіть у результаті загального несхвалення відкритого висловлювання ворожих сексистських установок [2]. У дитинстві ця взаємозалежність ще є необхідною для міжгрупових відносин.

Молоді люди проводять більшу частину свого часу у школі, яка формує важливий контекст соціалізації. Школа функціонує не лише як агент соціалізації, а й як інститут, який докладає зусиль для зміцнення (гендерної) рівності, знайомить учнів з егалітарними ідеями та потенційно протистоїть гендерним стереотипам. Підлітковий вік супроводжується зростанням сексуального потягу та романтичного інтересу до потенційних партнерів. Гендерні рольові очікування у близьких (гетеросексуальних) романтичних відносинах та побаченнях, як правило, мають яскраво виражений традиційний та стереотипний характер. Куртуазна і лицарська (але при цьому сексистська) поведінка чоловіків високо цінується жінками, тоді як пасивна і делікатна поведінка з боку жінки (поводження себе як «принцеса») очікується чоловіками. Доброзичливий сексизм підкреслює уявлення та романтичну ідею про те, що чоловіки та жінки – це дві частини єдиного цілого. Попередні дослідження показали [2, 6], що досвід романтичних відносин пов’язаний із підтримкою доброзичливих сексистських установок більшою мірою.

Cоціальні характеристики мають особливе значення пояснення відмінностей у сексистських установках в дівчаток і хлопчиків. Навчання гендерної рівності має починатися з моменту вступу дітей до школи і продовжуватись протягом усього навчання.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективою для подальших досліджень є вивчення зарубіжного досвіду, щодо гендерної освіти та подолання сексизму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1.      Войтовська А. І. Гендерні аспекти соціалізації студентства. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. 2017. № 1–2. С. 31–38.

2.      Гендер і освіта і: навч.-метод. посіб. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2019. 256 с.

3.      Говорун Т. В. Соціалізація статі як фактор розвитку Я-концепції: автореф. дис. … докт. псих. наук: 19.00.07. Київ, 2002. 28 с.

4.      Горностай П. П. Гендерна соціалізація та становлення гендерної ідентичності. Основи теорії гендеру: навч. посіб. / відп. ред. Скорик М. М.]. Київ: К.І.С., 2004. С. 132–156.

5.      Кравченко Оксана, Войтовська Алла, Лисенко Анна, Сарнацька Аліна. Формування гендерно недискримінаційного середовища в умовах закладу вищої освіти. Соціальна робота та соціальна освіта. 2022. № 1 (8). С. 160-170.

6.      Левченко К. Б. Гендерна рівність: філософсько-правовий аналіз. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2013. 48 с.

7.      Марценюк Т. Гендерна рівність і недискримінація: посібник для експертів і експерток аналітичних центрів. К., 2022.  65 c.

 

REFERENCES:

1. Voitovska, A. I. (2017). Henderni aspekty sotsializatsii studentstva. Sotsialna robota v Ukraini: teoriia i praktyka. № 1–2. S. 31–38 [іn Ukrаіnіаn].

2.  Hender i osvita i: navch.-metod. posib. (2019). Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M.M.,. 256 s. [іn Ukrаіnіаn].

3.  Hovorun, T. V. (2002). Sotsializatsiia stati yak faktor rozvytku Ya-kontseptsii: avtoref. dys. … dokt. psykh. nauk: 19.00.07. Kyiv [іn Ukrаіnіаn].

5. Hornostai, P. P. (2004). Henderna sotsializatsiia ta stanovlennia hendernoi identychnosti. Osnovy teorii henderu: navch. posib. / vidp. red. Skoryk M. M.]. Kyiv: K.I.S., S. 132–156 [іn Ukrаіnіаn].

6.  Kravchenko Oksana, Voitovska Alla, Lysenko Anna, Sarnatska Alina (2022). Formuvannia henderno nedyskryminatsiinoho seredovyshcha v umovakh zakladu vyshchoi osvity. Sotsialna robota ta sotsialna osvita.  № 1 (8). S. 160-170 [іn Ukrаіnіаn].

7.  Levchenko, K. B. (2013). Henderna rivnist: filosofsko-pravovyi analiz. Kharkiv: Vyd-vo Nats. un-tu vnutr. sprav [іn Ukrаіnіаn].

8. Martseniuk, T. (2022). Henderna rivnist i nedyskryminatsiia: posibnyk dlia ekspertiv i ekspertom analitychnykh tsentriv. Kyiv [іn Ukrаіnіаn].