СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЖІНОК-ПЕРЕСЕЛЕНОК У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
Коляда, Тетяна,
кандидат педагогічних наук, Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини, кафедра соціальної педагогіки та соціальної
роботи, доцент (Україна, Умань), е-mail: tetianakoliada@ukr.net,
ORCID: 0000-0002-9202-1196
АНОТАЦІЯ
Досліджений матеріал
обґрунтовує питання, пов'язані з соціальним середовищем жінок-переселенок у
Великій Британії, аналізує норми, закони, правила, традиції,
які впливають на жінок-переселенок. Визначає суспільні умови становлення,
існування, розвитку та діяльності жінок-переселенок, які тісно пов'язані із громадськими
відносинами на основі дослідження яких визначає наступні проблеми: боротьба з
бідністю, демографія (демографічна політика), психологія (проблема особистого вибору, самовизначення, самомотивація),
продуктивність праці (розподіл трудових ресурсів), соціальна екологія, національне відродження,
антидискримінаційне право, насилля. У ході аналізу наукових джерел зазначено
про важливість соціальної роботи з особами жіночої статі, що є переселенцями у
Великій Британії, яку націлено захищати інтереси користувачів послуг даної
категорії, нейтралізуючи дискримінацію та утиски.
Ключові
слова: соціальні проблеми жінок-переселенок, Велика
Британія, переселенки, міграція, українки,
дискримінація, соціальна політика, проблеми освіти, проблеми
працевлаштування, насилля.
SOCIAL PROBLEMS OF IMMIGRANTE WOMEN IN
GREAT BRITAIN.
Koliada, Tetiana, PhD in Philosoph, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
(Ukraine, Uman), Department
of Social Pedagogy and Social Work, Associate Professor, е-mail: tetianakoliada@ukr.net,
ORCID: 0000-0002-9202-1196
SUMMARY
The researched material
substantiates issues related to the social environment of immigrant women in
Great Britain (the norms, laws, rules, and traditions that affect immigrant
women). Determines the social conditions of the formation, existence,
development and activity of resettled women, which are closely related to
public relations, based on the research of which the following problems are
identified: the fight against poverty, demography, psychology, labor
productivity, national revival. During the analysis of scientific sources, the
importance of social work with female immigrants in Great Britain, which is
aimed at protecting the interests of service users of this category,
neutralizing discrimination and oppression, is indicated.
Keywords: social problems of resettled women, Great Britain,
resettled women, migration, Ukrainian women, discrimination, social policy,
education problems.
Соціальна політика щодо міграції жінок у Великій Британії націлена на інтеграцію жінок-переселенок у суспільство, та включає закони та положення, спрямовані на підтримку та адаптацію жінки - переселенки в новому для неї суспільстві. Конвергенція та розбіжність національних політик, впливають на інтеграцію переселенок жіночої статі. Політика держави впливає на реінтеграцію безробітних на ринок праці, антидискримінаційнійну політику, боротьбу з нелегальним працевлаштуванням, регулювання конкретних ринків праці тощо. Велика Британія має власні особливості у наданні соціальних послуг. Крім того, ці особливості існують навіть у різних регіонах однієї і тієї ж країни [6].
Вивчення та аналіз державних документів дає підстави стверджувати, що соціальна політика Великої Британії спрямована на вирішення таких глобальних державних проблем, зокрема – проблем міграції жінок. Велика Британія є членом Міжнародної організації з міграції [5, 11]. Переселенців жіночої статі класифікують як зовнішніми (трудові мігранти) так і внутрішніми (нанезаконі мігранти, біженці, трудові мігрантами). Сам процес міграції має широку кваліфікацію, і визначається за метою - зворотна чи безповоротна. Також процес міграції класифікують: постійна чи безповоротна, тимчасова або поворотна міграція, за причинами переміщення, добровільна міграція, вимушена міграція[8]. За характером та тривалістю переміщення населення міграцію поділяють на періодичну, сезонну та маятникову. Питання дотримання законної процедури є більш актуальним при міжнародній міграції. Незалежно від причин цієї міграції, питання про те, чи підходить зміна місцезнаходження для процедури міжнародної поїздки, що оцінюється в правовому полі. З точки зору дотримання правових процедур типи міграції поділяються на два види: регулярна та незаконна міграція [1,12].
За даними на червень 2023 року, 1 180 000 людей прибули до Великої Британії, сподіваючись залишитися принаймні на рік, і приблизно 508 000 виїхали. При чому, відсоток жінок значно нижчий. Це означає, що сальдо міграції становило 672 000 осіб. Це менше, ніж у 2022 році, коли міграція досягла рекордних 745 000 осіб[2, 7]. Переважна більшість людей, які прибули до Великої Британії, були вихідцями з країн за межами Європейського Союзу (ЄС). Останні дані показують, що 968 000 прибули з країн, що не входять до ЄС. Навчання (39%) було основною причиною приїзду мігрантів з країн, які не входять до ЄС, за нею йдуть робота (33%) і гуманітарні причини (9%), згідно з релізом ONS. Офіційний збір даних про імміграцію було перервано під час пандемії Covid-19, і відбулися значні зміни в способі збору даних. Міграція Великої Британії у 2023 році становить 745 000 осіб. До п’ятірки найпопулярніших національностей, які не входять до ЄС, увійшли: індуси (253 000), нігерці (141 000), китайці (89 000), пакистанці (55 000), українці (35 000) [11].
Станом на кінець березня 2023 року дорослі жінки віком від 18 до 64 років становили майже половину (48%) людей, які прибули з України з початковою схемою дій, дітей (віком до 17 років) становили 29%, дорослих чоловіків віком від 18 до 64 років становили 18% [4].
Одним із рушійних аспектів міграції є освіта. Іноземні студентки, аспірантки, які проживають у Британії, все частіше користуються перевагами положення, яке дозволяє їм отримувати візи для членів родини, які перебувають на утриманні. Діапазон заходів соціальної роботи з жінками-переселенками різноманітний і вимагає застосування та набуття ключових знань і навичок. Дискримінація, стигматизація та несприятливе становище поширені в роботі з шукачами притулку, групами біженців та етнічними меншинами [10, 14].
Незважаючи на особливості, які відображають специфічні відмінності в національних соціально-економічних, політичних та історичних передумов, аналіз джерел виявляє певний рівень зближення національних політик. Репресивна політика, спрямована на боротьбу з нелегальною міграцією та нелегальною роботою вчиняє негативний вплив на соціальне становище жінок-переселенок, але впровадження цієї політики є вибірковим. Жінки-переселенки з нелегальним статусом стикаються з жорстким контролем і вигнаннями. Скорочення систем соціального забезпечення в країнах Західної та Північної Європи має низку значних впливів на інтеграцію нових жінок-переселенок у суспільство Великої Британії. Державна політика соціального забезпечення, зокрема, надання допомоги, суттєво формує структуру попиту на працю жінок-переселенок у сфері догляду, накладаючи фундаментальні обмеження на участь жінок у ринку праці мігрантів, які стикаються з невирішеною проблемою догляду за дітьми [7, 9, 15].
Жінки-переселенки становлять значну частину нелегальної праці. У Великій Британії існує попит на неформальність, що не тільки заохочує нелегальних мігрантів, які потребують працевлаштування. Це стосується не лише громадян третіх країн, а й громадян держав-членів ЄС. Особливо це стосується таких країн, як Німеччина. У країнах Західної та Північної Європи, зокрема, репресивна міграція політика суперечить соціальному та економічному попиту на працю жінок-переселенок [1].
Однією із важливих проблем жінок – переселенок є насилля (примусова праця, сексуальна експлуатація, незаконна торгівля внутрішніми органами, торгівля людьми тощо). У Великій Британії визначено міграційну політику щодо жінок - переселенок, яка регулює правовий їхній статус, якщо вони є жертвами насилля [12, 13, 14]. Уряд Великої Британії докладає всіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами щодо захисту жертв держава знаходиться у списку першого рівня. Антидискриминаційна політика країни спрямована на забезпечення рівних можливостей працевлаштування без дискримінації або утисків за ознаками раси, кольору шкіри, релігії, статі, сексуальної орієнтації, віку, інвалідності, сімейного стану, громадянства, національного походження, психічних захворюваннь, розумових здібностей, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, гендерного вираження, віросповідання, особистої політичної позиції, які захищені Законом [14]. На міжнародному рівні антидискримінаційні норми представлені у Загальній декларації прав людини (1948), за якою всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах [10].
Українська громада Великої Британії з перших днів російського вторгнення активно підтримує Україну у її боротьбі за свободу. За період війни спільнота проводить діяльність у кількох стратегічних напрямках. На часі жінки — одна з рушійних сил українського відбудови та відновлення. Це бачать і наші партнери — зокрема, посольство Великої Британії в Україні запустило кампанію «Women in Recovery», аби наголосити на ролі українок у відновленні країни — інфраструктурному, соціальному, економічному [4].
З перших місяців повномасштабного вторгнення Велика Британія відкрила спеціальну програму для українців. Вона складається з двох частин і майже не змінилася за півтора року. Завдяки сімейній програмі до країни можуть заїхати родичі британців, а від за спонсорською – будь-хто з українців [3, 4]. Станом на 31 березня 2023 року 169 300 осіб прибули до Великої Британії окремо з українських візових схем з моменту їх початку, хоча деякі з них залишили Великобританію тимчасово або назавжди. З тих, хто був зареєстрований як прибулий, 49 900 (29%) прибули за програмою «Ukraine Family Scheme» [4].
Отже, жінки-переселенки займають провідне місце у штатному розкладі Національної служби охорони здоров’я та соціального сектору Великої Британії, та перебувають під економічним і політичним тиском. Соціальна політика та соціальна робота з жінками - переселенками відбувається з урахуванням соціальних проблем і націлена на розвиток культурної обізнаності, заохочувані права жінок – переселенок і боротися з невигідним становищем і дискримінацією. Соціальна робота з жінками-переселенками у Великій Британії не може залишатися лише на міжособистісному рівні, і фахівці соціальної роботи повинні захищати інтереси користувачів послуг даної категорії, нейтралізуючи дискримінацію та утиски, а поєднання форм і методів соціальної роботи на міжособистісному, правовому та політичному рівнях допоможе у вирішенні соціальних проблем жінок переселенок у Великій Британії.
REFERENCES / СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
1. Вплив міграційних процесів на перебіг повоєнного відновлення України, міграційну політику ЄС та країн східного партнерства. - Режим доступу : https://razumkov.org.ua/images/2023/10/25/2023-Pyshchulina-MIGRACIA.pdf
2. Діаспора Україні. Велика Британія. - Режим доступу : https://lpnu.ua/news/diaspora-ukraini-velyka-brytaniia
3. Статистика українців у Великобританії. - Режим доступу: https://www.gov.uk/government/statistics/immigration-system-statistics-year-ending-march-2023/statistics-on-ukrainians-in-the-uk
4. Українці у Великій Британії: як живуть переселенці за кордоном. - Режим доступу: https://uamedia.eu/society/ukrayinci-u-velikii-britaniyi-yak-zivut-pereselenci-za-kordonom-5951
5. Шумило М.М. Антидискримінаційне законодавство // Велика українська енциклопедія. - Режим доступу : https://vue.gov.ua/Антидискримінаційне
6. Aday, R.H.; Kano, Z.M. (1997). Attitudes toward caring for aging parents: a comparison of Laotian and US students. Educational Gerontology. 23, 2, 151-67.
7. Barclay, H.H. (1998). Validating tortured refugees: reconnection in social work policy and practice. International Social Work. 41, 2, 211-26.
8. Bernak, F.; Chung, R.; Bonnemann, T.H. (1996). Counseling and psychotherapy with refugees. In R.B. Redersen and J.G. Draguns (Eds) Counseling Across Cultures. Thousand Oaks, CA: Sage.
9. Carlisle, D. (1997). The voice of experience. Community Care. 15 October, 16-7.
10. Clarke, M. (2000). Asylum-seekers up 55pc in one year. Daily Mail. 26 January, 8.
11. Department of Health web site (2000) Refugees and Asylum Seekers in the London Health Strategy. URL: www.doh.gov.uk/pub/docs/doh/refugees.pdf, accessed 2 February 2000.
12. Matteelli, A.; El-Hamad, I. (1996). Asylum seekers and clandestine populations. In M. Haour-Knipe and R. Rector (Eds) Crossing Borders: migration, ethnicity and AIDS. London: Taylor and Francis.
13. Parton, N.; Wattam, C. (Eds) (1999). Child Sexual Abuse: responding to the experiences of children. Chichester: John Wiley and Sons.
14. Patel, N.; Mirza, N.; Lindblad, P.; Amstrup, K.; Samaoli, O. (1998). Dementia and Minority Ethnic Older People: managing care in the UK, Denmark and France. Lyme Regis: Russell House Publishing.
15. Williamson, I. (1989). Out of Africa and adapting to Sweden. Social Work Today. 21, 16-7.
Комментариев нет:
Отправить комментарий