вторник, 19 сентября 2023 г.

2023.2.11 =ЗМІСТ=

2023.2.10

2023.2.9

Stadnyk, Borys (2023). FEATURES OF THE EDUCATIONAL PROCESS IN UKRAINE. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 02 (38)

 
 ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТЯНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ
 
УДК 37.011:140.8
 
Стадник, Борис, Національний університет біоресурсів і природокористування України, студент (Україна, Київ), bobstad2017@gmail.com
 
АНОТАЦІЯ
В статті розкрито особливості освітнього процесу в Україні його пріоритети щодо формування наукового світогляду та системного мислення. Виокремлено пріоритетність формування світоглядних орієнтирів молодого покоління задля, у першу чергу розуміння закономірностей соціального процесу щодо розвитку суспільства, оскільки це забезпечить людині можливість об’єктивно оцінити себе, навколишнє буття і визначити своє місце у ньому. Світоглядні пріоритети, системність мислення та раціональність сприйняття навколишнього буття є необхідною складовою виховного процесу й формування громадянина з активною життєвою позицією.
При цьому еволюцію системи освіти не слід відокремлювати від інших сфер суспільства; освіта має бути орієнтованою на формування світоглядних пріоритетів громадянина, фахову підготовку і розвиватися в гармонійному взаємозв’язку із суспільством в цілому, беручи на себе роль його провідника; створення умов для високої мобільності студентів і викладачів в Україні та за її межами, узгодження вітчизняних наукових ступенів з європейськими, створення дієвої системи отримання освіти протягом усього життя. Виокремлено основні напрями реформування вищої освіти, передбачає фундаменталізацію вищої освіти з акцентуванням на гуманітарну складову й особливо філософську; впровадження корпоративних програм (навчання у вищій школі поєднується з працею у фірмах чи компаніях); широке залучення молоді до актуальних проблем науки; удосконалення якості вищої освіти; підвищення інтересу до проблем талановитої молоді тощо. Показано, що стратегії освітянського процесу щодо формування висококваліфікованих фахівців тісно пов'язані із гуманітарною складовою на всіх рівнях навчання. Їх формування у значній мірі залежить від наповнюваності навчального процесу предметами гуманітарного спрямування, що є необхідною складовою формування соціально активної особистості.
Ключові слова: освітянський процес, світоглядні орієнтири, напрями реформування освіти, стратегії освітянського процесу.
 
 
FEATURES OF THE EDUCATIONAL PROCESS IN UKRAINE
 
UDC 37.011:140.8
 
Stadnyk, Borys, National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine, student (Ukraine, Kyiv), bobstad2017@gmail.com
 
ANNOTATION
The article reveals the peculiarities of the educational process in Ukraine, its priorities regarding the formation of a scientific outlook and systemic thinking. The priority of the formation of worldview orientations of the young generation is highlighted in order, first of all, to understand the laws of the social process regarding the development of society, as this will provide a person with the opportunity to objectively evaluate himself, the surrounding existence and determine his place in it. Worldview priorities, systematic thinking and rationality of perception of the surrounding existence are a necessary component of the educational process and the formation of a citizen with an active life position.
Worldview orientations in the modern conditions of the development of society are the most important in the modern educational dimension. Current practices of the educational process contain various problems, in particular organizational and legislative; organizational-pedagogical and worldview practices, etc. It is shown that the priority in the educational process should be orientation towards European practices: rational and expedient restructuring, which should not lead to excessive restructuring of the domestic education system. At the same time, the evolution of the education system should not be separated from other spheres of society; education should be oriented towards the formation of a citizen's worldview priorities, professional training and develop in a harmonious relationship with society as a whole, assuming the role of its guide; creation of conditions for high mobility of students and teachers in Ukraine and abroad, harmonization of domestic scientific degrees with European ones, creation of an effective system of obtaining education throughout life. The main directions of higher education reform are highlighted, it provides for the fundamentalization of higher education with an emphasis on the humanitarian component and especially the philosophical one; implementation of corporate programs (education at a higher school is combined with work in firms or companies); broad involvement of young people in current problems of science; improving the quality of higher education; increasing interest in the problems of talented youth, etc. It is shown that the strategies of the educational process for the formation of highly qualified specialists are closely related to the humanitarian component at all levels of education. Their formation largely depends on the content of the educational process with humanitarian subjects, which is a necessary component of the formation of a socially active personality.
Keywords: educational process, worldview orientations, directions of education reform, strategies of the educational process.
 
 
Постановка проблеми. У процесі реформування освіти досить багато уваги приділяється вирішенню різних проблем реформування педагогічних практик. Не применшуючи їх роль і значення важливо відзначити пріоритетність має належати формуванню світоглядних орієнтирів молодого покоління задля, у першу чергу розуміння закономірностей соціального процесу щодо розвитку суспільства, оскільки це забезпечить людині можливість об’єктивно оцінити себе, навколишнє буття і визначити своє місце у ньому. Світоглядні пріоритети, системність мислення та раціональність сприйняття навколишнього буття є необхідною складовою виховного процесу й формування громадянина з активною життєвою позицією.
 
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Так,  Головатий М. Ф.  у праці «Людина і політика» особливу увагу спрямував на ролі й місце освітнього процесу на формування активної життєвої позиції громадянина [1]. Очкурова О. Ю., Щербак Г. В., Іовлєва Т.  в праці «50 геніїв, котрі змінили світ» розкрили роль і місце суспільних дисциплін у формуванні стратегічного мислення відомих знаменитостей науки та виокремили їх роль у формуванні пріоритетів розвитку суспільства [2]. Павловський М. А. у праці «Стратегія розвитку суспільства: Україна і  світ (економіка, політологія, соціологія)» виокремив ціннісні пріоритети освітнього процесу щодо стратегій розвитку України [3]. Саух П. Ю. у праці «ХХ століття. Підсумки» показав роль і місце освітнього процесу та значення суспільних наук щодо розвитку громадянина з активною життєвою позицією[4].
 
Не вирішені раніше частини загальної проблеми. В українській науковій літературі в комплексі ця проблема досліджувалася не в повній мірі. Особливо з позиції розвитку раціонального мислення. Недостатньо розкрито роль суспільних наук у формуванні наукового світогляду сучасної молоді. 
 
Формування основних цілей статті. Метою даного дослідження є розкриття особливостей освітнього процесу в Україні його пріоритети щодо формування наукового світогляду та системного мислення. 
 
Виклад основного матеріалу. Однією із найважливіших складових освітнього процесу є виховання й формування наукового світогляду молодого покоління, що забезпечить вироблення твердих світоглядних переконань громадянина з активною життєвою позицією, щодо соціального буття, національних пріоритетів. Нинішні практики навчального процесу містять різні проблеми, зокрема організаційно-законодавчі: в Україні є надлишкова і недостатньо збалансована з потребами суспільства та ринку праці кількість напрямів (76) і спеціальностей (584), за якими готують фахівців з вищою освітою. У кращих же світових системах вищої освіти їх як мінімум удвічі менше, вони укрупнені й більш універсальні; має місце недостатнє визнання у суспільстві рівня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня; не зменшується розрив між освітянами і роботодавцями, між сферою освіти і ринком праці; сектор вищої освіти не бере на себе роль лідера у проведенні передових наукових досліджень, які є основою елітної університетської підготовки; рівень автономії вищих навчальних закладів значно нижчий від середньоєвропейського, зокрема, у питаннях фінансової самостійності, структури і обсягів підготовки фахівців із вищою освітою у цьому питанні новий закон передбачає прогрес, якщо врахувати нове законодавство.
 
Організаційно-педагогічні та світоглядні практики: в освітньому процесі, як правило, стало «модним» проводити постійні реформи та «впроваджувати нові методи удосконалення навчального процесу». Якщо взяти період, для нас відомий із 80-х років минулого століття, то ставилися також різні завдання перед педагогами, у тому числі щодо «комуністичного» виховання молоді, і, на диво, учителі й викладачі у своїх звітах «успішно» його виконували. Були й інші подібного плану реформи в освіті, і, як бачимо, до якого кінцевого результату усе це призвело. Нажаль, подібного роду реформи передбачають як мету наслідування європейських традицій, які значною мірою, як правило, не є найкращими, про це свідчить світоглядний рівень громадян окремих європейських країн. Нині стало надзвичайно «модним» в освітньому процесі проводити подібного роду реформи, репрезентовані «зверху», де педагоги знову у «рядах перших реформаторів», «не осмислюючи і не обґрунтовуючи», з наукової практики, доцільність введення Болонського процесу у «нашому розумінні й виконанні» (де ми в окремих випадках «успішно як колективізацію у 30-ті роки минулого століття» проводимо, звітуємось), і основний акцент зорієнтовано не на викладача як практика й не на світоглядну й практичну складову під час навчання, що у першу чергу формують компетентності фахівця, а на використання комп’ютерів, інформаційних технологій, активне поширення дистанційного навчання тощо. Стало не виправданою «панацеєю» на всі випадки навчального процесу використання інформаційних комп’ютерних технологій, а відповідно і технологій його супроводу й оцінювання, зокрема, за допомогою  «тестів» майже з всіх предметів. Комунікуючи із професором Болонського університету, який викладає предмет «менеджмент», на запитання як у Вас проводиться тестування, він коротко відповів: - «Як менедменту (виконавця управлінських рішень) можна навчити по тестах» (Як менеджера можна оцінювати за допомогою тестів?). Управлінські рішення – це творчий процес, який передбачає багато різноманітних шляхів вирішення управлінської проблеми, правильність яких підтверджується виключно практикою, а як можна навчити філософії, логіки, релігієзнавства, політології та й інших багатьох предметів. З іншого боку, означене свідчить про практику мінімізації в навчальному процесі кращих традицій, які існують у національній освітянській традиції, через те, що на думку окремих керівників стало «не модним», використання книги як ґрунтовного і системного першоджерела. Ми помиляємось, коли розуміємо, що із появою інформаційних технологій - книги як джерело знань втратять своє значення. І коли із вітчизняних та й міжнародних управлінських структур пропонуються «безкоштовні комп’ютерні програми» щодо отримання й передачі знань, то це не просто безкоштовно, це лише сьогодні безкоштовно, а завтра, щоб отримати студенту або ж викладачу, той або інший інформаційний доступ, необхідно платити значні кошти. Для прикладу, у практиці Чеських університетів успішно поєднуються обидва шляхи отримання знань, але перевага надається першоджерелу і «БОГИНІ – КНИЗІ» або ж роздрукованому першоджерелу з інформаційних джерел. Перевага і розуміння того, що робота з першоджерелом «БОГИНЕЮ- КНИГОЮ» - це робота із системним знанням, і коли до нього додати практику, на чому побудовано принципи Болонської освіти, то ми сформуємо висококваліфікованих фахівців своєї справи. Щоб зрозуміти хибність сучасного підходу окремими керівниками і написаними дисертаціями із педагогіки щодо того, що першоджерело «БОГИНЯ КНИГА» втрачає своє значення, і вона із інформатизацією європейського суспільства не перестали бути необхідністю у навчальному процесі.  
 
Водночас, ми забули, а педагоги, у першу чергу, мають пам’ятати й розуміти, що масова інформатизація навчального процесу може призвести до непередбачуваних наслідків як для учня, так і студента й майбутнього фахівця, в тому числі й проявитися небезпекою щодо формування стійких світоглядних орієнтирів громадянина, оскільки, як зазначають сучасні науковці, під час такого процесу отримання знань відбувається «ІРРАЦІОНАЛІЗАЦІЯ» реального «СОЦІАЛЬНОГО» процесу. Випускник реально дуже часто не може мислити й оцінювати різні сфери людського буття, зокрема й політичного.  Як приклад, це приводить до маніпулятивних впливів, що стає можливим через ірраціональне мислення, відсутність у людини твердих світоглядних переконань. Все це може призводити до появи різних аномальних вчинків, дій, зокрема, для прикладу, такої поведінкової аномії у соціальному процесі як «тітушки» тощо. Саме вони в Криму, Донеччині на Луганщині при поверненні на місця озброювалися, а певна частина громадян, не оцінюючи «соціальну й політичну реальність», й відповідно й небезпеки у своїх гаслах, призивали Росію, хоч і більшість їх з тих територій, як показували соціологічні дослідження, 66 відсотків бажали жити в Україні.
 
На всіх рівнях освіти необхідна наявність гуманітарних компонентів. Суть чого не в засвоєнні готового знання, отриманого з гуманітарних наук, а у формуванні особливого світорозуміння. Перифразуючи стародавніх греків, проста сукупність знань розуму не навчає – необхідне формування і зміна світогляду від буденного до наукового. Зрозуміло, гуманітарні дисципліни, які викладаються, повинні давати і позитивні знання, але в цьому змісті вони не відрізняються принципово від дисциплін природничо-наукового циклу, але не в цьому їхнє головне завдання [1, с. 25].
 
Поєднання гуманітарних компонентів з природничими дисциплінами полягає насамперед у розумінні того, що природничі науки - елементи загальнолюдської культури. Саме усвідомлення останнього дозволить студентові більш зацікавлено ставитися до тієї чи іншої  дисципліни. А оскільки джерелом гуманітарної інформації є текст, то як школа, так і ВУЗ повинні, насамперед, формувати навички користування текстом. Для цього необхідна якісна мовна підготовка в галузі як рідної, так й іноземної мови. Нині якби школа реально взяла на себе завдання навчанню мов, то не потрібно було б, як це відбувається тепер, витрачати величезний час на їх засвоєння у ВНЗ, і можливо, не так би гостро постала ця проблема свого часу у Криму – де було лише декілька україномовних шкіл, а також на Сході України. А тому, в сучасних умовах, інформаційна революція вимагає від учителя постійного оновлення знань, в основі яких інтеграція науки й педагогічної освіти, що мається на увазі, коли говориться за останнє, необхідно розуміти педагогічну практику МАКАРЕНКА, що головним у цьому процесі було ВИХОВАННЯ розвиненої особистості з гуманістичними поведінковими цінностями. У навчальному процесі має стати головним виховний процес, досягнення якого може стати ефективним при наданні фахівцю фундаментальних знань. Знань не ірраціонального сприйняття, а раціонального. Раціональне передбачає викладання і освоєння навчальних предметів через їх практичне оволодіння чого реально вимагає Болонська система освіти (далеко не комп’ютерна) – лабораторії, досліди, експерименти - ось що повинно стати основним. Для прикладу, Альфред Нобель не закінчував Вищий навчальний заклад. Як його, так і його батьків мало цікавив диплом про освіту, але він дуже добре знав філософію, історію. А знання з хімії, отримані ним у лабораторії від відомого російського професора М. Зініна у Петербурзі, йому стали в пригоді при відкриттях, оскільки у пізнавальному процесі він значне місце надавав філософському мисленню й практичному експерименту [2, с. 255].
 
Отже, особливе місце в освітньому процесі належить засвоєнню фундаментальних гуманітарних наук. Для прикладу, їх викладання вимагає від навчальних програм не мінімізації аудиторних годин (лекції, семінари) у Вищих навчальних закладах, а розширення. Так, для прикладу, коли б не філософія орієнтована на знання природничих наук, якою предки займалися все життя, любов до мудрості, то не було б відомих фундаторів природних наук, та й науки не виникли. Сучасне наукове мислення не відбулося б без фундаменталізму філософії й природничих знань Аристотеля,  середньовічної філософії та філософії Нового часу  (філософія Френсіса Бекона, який висловив відому думку «знання - сила) і знаменитої Німецької класичної філософії. Нинішня система освіти мінімізує навчальний процес щодо гуманітарної складової, коли на реальне викладання тільки філософії виділяється аудиторних близько 20 годин із 108. Тут необхідно зрозуміти, що без прочитання першоджерел знаменитих філософів, їх системного опрацювання (конспектування), яке не можливе через практику філософських студій, вдумливого переосмислення світоглядних концептів розвитку історії людства мінімізують формування фахівців, які мають тверді світоглядні переконання, вільно, творчо і системно мислять, можуть передбачити соціальне майбутнє, із світоглядом яких важко проводити маніпулятивні дії як політичного, так і соціального характеру тощо. Подібні ризики існують від зменшення кількості аудиторних годин інших предметів подібного спрямування (як релігієзнавство, політологія, соціологія, етика, естетика, логіка, історія, культурологія тощо). Нині помітною є загальна тенденція щодо скорочення аудиторний годин, вона торкається всіх дисциплін, й є вагомим чинником значного зниження якості їх освоєння і в цілому якості освіти. Так, для прикладу, логіка в усі періоди соціального розвитку, з античного часу до початку ХХ століття викладалася як головний предмет на протязі року, майже в усіх навчальних закладах. Можливо це один із аргументів, який пояснює, чому люди, які отримали знання до революції 1917 року, а на Волині до 40-х років минулого сторіччя, як правило, були вихованими громадянами,  відомими фахівцями своєї справи, визначними науковцями, дослідниками й патріотами, з високими світоглядними орієнтирами.
 
Повертаючись до ролі філософії у формуванні світогляду науковця, дослідника, слід привести приклад із історії. Відомо, що Альберт Ейнштейн не отримавши у Німеччині, документ про закінчення гімназії (тобто він її не закінчив, отримав освіту у Швейцарії), водночас, із часом став визначним науковцем, лауреатом Нобелівської премії. Як описується у його автобіографічному описі, зміна у його світогляді щодо теорії відносності, стала можливою тільки після прочитання праці І. Канта «Критика чистого розуму». Отже, на викладання предмету «філософія» повинно бути значно збільшено кількість аудиторних годин, що забезпечить формування високоосвічених фахівців з твердими світоглядними переконаннями. Оскільки, повертаючись до Канта, існує філософія як особлива наука про останні цілі людського розуму, що виявляє значення для людини всіх інших видів знання [3, с. 154]. Тут вона виступає як філософська мудрість. Філософ, що прагне такої мудрості, повинен осягати знання, воно може сприяти досягненню вищих цілей людини і людства. Кант формулює основні запитання, на які повинна відповідати філософія: що я можу знати? що я повинен робити? на що я можу сподіватися? що таке людина [4, с. 89].
 
Орієнтація на Європейські практики має передбачати: раціональну та доцільну перебудову, яка не має призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти.  При цьому еволюцію системи освіти не слід відокремлювати від інших сфер суспільства; освіта має бути орієнтованою на формування світоглядних пріоритетів громадянина, фахову підготовку і розвиватися в гармонійному взаємозв’язку із суспільством в цілому, беручи на себе роль його провідника; створення умов для високої мобільності студентів і викладачів в Україні та за її межами, узгодження вітчизняних наукових ступенів з європейськими, створення дієвої системи отримання освіти протягом усього життя.
 
Основними напрямами реформування вищої освіти є: фундаменталізація вищої освіти з акцентуванням на гуманітарну складову й особливо філософську; впровадження корпоративних програм (навчання у вищій школі поєднується з працею у фірмах чи компаніях); широке залучення молоді до актуальних проблем науки; удосконалення якості вищої освіти; підвищення інтересу до проблем талановитої молоді; навчання за кордоном; з метою підвищення інтересу до самопідготовки, відповідна оплата праці і мінімізація педагогічного.
 
На шляху перетворень української системи освіти необхідні такі кроки: держава має сформувати стратегію пріоритетного науково-технологічного розвитку у вигляді національних програм на основі залучення вітчизняного виробництва, науки, освіти і бізнесу в єдиному монолітному комплексі; необхідно усунути значні структурні невідповідності між потребами економіки та обсягами і структурою підготовки та перепідготовки фахівців через стратегічне планування розвитку пріоритетних галузей економіки і їх збалансованого кадрового забезпечення; комплексне вдосконалення чотирьох головних ланок освіти: професійно-технічної, спеціально-технічної, вищої і післядипломної. Адаптація національної системи вищої освіти до потреб суспільства і ринку праці; визнання ролі університетів, академій, інститутів як ключових інституцій суспільства, що мають присвятити себе пошуку і поширенню найновіших об`єктивних знань, надаючи суспільству інтелектуальні орієнтири; створення сучасної інформаційної інфраструктури освіти та науки з її підключенням до європейських комп`ютерних мереж та інформаційних ресурсів як допоміжної а не основної у освітянській системі, дієве наукове і технологічне співробітництво з практикою в усіх сферах соціального буття; важливе завдання реформування системи вищої освіти України – це її адаптація до ринку праці, що змінюється в умовах перехідної економіки; для пристосування існуючої системи освіти до потреб суспільства та ринку праці доцільно створити навчально-наукові виробничі комплекси при вищих навчальних закладах, окремі складові яких уже існують при всіх національних університетах і забезпечують безперервну освіту. Такі комплекси мають здійснювати довузівську підготовку, навчання для здобуття вищої освіти, післядипломне навчання тощо.
 
Висновки. Стратегії освітянського процесу щодо формування висококваліфікованих фахівців тісно пов'язані із гуманітарною складовою на всіх рівнях навчання. Їх формування у значній мірі залежить від наповнюваності навчального процесу предметами гуманітарного спрямування, що є необхідною складовою формування соціально активної особистості.
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
1.  Головатий М. Ф. Людина і політика / Микола Головатий. К.: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2012. 352 с.
2.   Очкурова О. Ю., Щербак Г. В., Иовлева Т. В. 50 гениев, которые изменили мир / О. Ю. Очкурова, Г. В. Щербак, Т. В. Иовлева. Харьков : Фолио, 2009. 510 с.
3.   Павловський М. А. Стратегія розвитку суспільства: Україна і  світ (економіка, політологія, соціологія). Київ: Техніка, 2021. 312 с.
4.    Саух П. Ю. ХХ століття. Підсумки / П. Ю. Саух. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. Київ: «МП Леся», 2019. 284 с.
 
REFERENCES:
1. Golovatyy, M.F. (2012). Man and politics. K.: SE "Personal Publishing House". 352 p.
2. Ochkurova, O.Yu.; Shcherbak, G.V.; Iovleva, T.V. (2009). 50 geniuses who changed the world. Kharkov: Folio. 510 p.
3. Pavlovsky, M.A. (2021). Strategy of the development of society: Ukraine and the world (economics, political science, sociology). Kyiv: Technika. 312 p.
4. Saukh, P.Yu. (2019). XX century. Results. Kyiv: "MP Lesya". 284 p.
 
                                                                  
 
 
 


Rodikov, Volodymyr (2023). SYSTEMATIC APPROACH AS A FUNDAMENTAL BASIS FOR TRAINING FUTURE ENGINEERING TROOPS SPECIALISTS FOR PROFESSIONAL ACTIVITIES. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 02 (38)

SYSTEMATIC APPROACH AS A FUNDAMENTAL BASIS FOR TRAINING FUTURE ENGINEERING TROOPS SPECIALISTS FOR PROFESSIONAL ACTIVITIES

УДК 378:76/89;345

Rodikov, Volodymyr, Colonel, Candidate of Pedagogic Sciences, Chief of the 143rd Joint Training Center "PODILLYA" of the Support Forces of the Armed Forces of Ukraine, ORCID: https://orcid.org/0009-0006-8683-359X; rodikovvolodimir@gmail.com

SUMMARY

The article analyses the professional training process for future engineering troops specialists from the perspective of systematicity as a critical methodological guideline. It emphasises that the pedagogical system for training future engineering troops specialists for professional activities is a system whose functioning relies on a set of methodological approaches and principles, interconnected forms, methods, technologies, and teaching tools, which enable the achievement of the goal – the formation of readiness for professional activities in future engineering troops specialists. It has been established that the professional training of future military engineers should rely on innovative pedagogical technologies and modern educational solutions. In particular, the technological capabilities of some modern training tools in military education, which allow the modelling of professional actions of cadets during practical classes, are analysed. The advantages of using automated educational systems and complex training tools, which allow the intensification of the educational (training) process, are identified. A systematic characteristic of the training of military engineers is the integration of information technologies into the training process of military educational institutions in Ukraine, driven by the total informatisation of all spheres of life. Overall, the informatisation process in the educational institutions of the Ministry of Defence of Ukraine is implemented based on a system of resources, methods, processes, and software and technical tools for collecting, processing, storing, disseminating, and using information for the benefit of its consumers. It is summarised that the author's pedagogical system for training future engineering troops specialists for professional activities should methodologically rely on the use of innovative information technologies, the application of the latest technologies in the organisation and methodology of training engineering cadets, the possibilities of artificial intelligence, under the conditions of which cadets acquire knowledge, skills, and abilities and make operational decisions in a simulated combat environment.

Keywords: military education, cadets, system, pedagogical system, future engineering troops specialists, military personnel, innovative pedagogical technologies.

 

СИСТЕМНІСТЬ ЯК ЗАСАДНИЧА ОСНОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Родіков, Володимир, полковник, кандидат педагогічних наук, начальник 143 Об’єднаного навчально-тренувального центру «ПОДІЛЛЯ» Сил підтримки Збройних Сил України, ORCID: https://orcid.org/0009-0006-8683-359X; rodikovvolodimir@gmail.com

 АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовано процес професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних військ до професійної діяльності з точки зору системності як ключового методологічного орієнтиру. Підкреслено, що педагогічна система підготовки майбутніх фахівців інженерних військ до професійної діяльності є системою, функціонування якої опирається на сукупність методологічних підходів та принципів, взаємопов’язаних форм, методів, технологій та засобів навчання, що дає змогу досягти мети – формування у майбутніх фахівців інженерних військ готовності до професійної діяльності. Установлено, що, професійна підготовка майбутніх військових інженерів повинна опиратись на інноваційні педагогічні технології та сучасні освітні рішення. Зокрема, проаналізовано технологічні можливості деяких сучасних засобів навчання в військовій освіті, що дають змогу моделювати професійній дії курсантів під час практичних занять. Виявлено переваги використання автоматизованих освітніх систем та комплексів навчально-тренувальних засобів, що дають змогу інтенсифікувати освітній (навчально-тренувальний) процес. Системною характеристикою підготовки військових інженерів є інтегрування в навчально-тренувальний процес військових навчальних закладів України інформаційних технологій, що продиктовано тотальною інформатизацією усіх сфер життя. Загалом процес інформатизації в закладах освіти Міністерства оборони України реалізується на основі системи ресурсів, методів, процесів та программно-технічних засобів для збору, обробки, зберігання, поширення та використання інформації на користь її споживачів. Підсумовано, що авторська педагогічна система  підготовки майбутніх фахівців інженерних військ до професійної діяльності в методичному аспекті повинна опиратись на використання інноваційних інформаційних технологій, застосування новітніх технологій в організації та методиці навчання курсантів інженерної підготовки; можливості штучного інтелекту, в умовах використання засобів якого курсанти набувають знання, вміння та навички та оперативно приймають рішення у модельованій бойовій обстановці.

Ключові слова: військова освіта, курснати, система, педагогічна система, майбутні фахівці інженерних військ, військовослужбовці, інноваційні педагогічні технології.

 

In modern wartime conditions, the military industry is actively developing engineering weaponry with artificial intelligence to combat Russian occupiers. Robotic complexes and particular mines are widely used. Due to the high technical equipment of the troops with modern Western weapons supplied to the forces, the scope of engineering support tasks for the troops is steadily increasing and becoming more complex. Hence, new demands are placed on the military personnel performing these tasks, corresponding to the trends of modern society.

Modernising weapons and military equipment imposes high demands on the professionalism of engineering troops specialists. Their combat spirit and moral-business qualities should contribute to the high efficiency of performing combat tasks within professional activities. At the same time, the execution of these tasks usually occurs under extreme conditions, involving risk to life, limited time, and a high level of responsibility, which undoubtedly requires psychological resilience and high military-professional training. The quality preparation of future engineering troops specialists is one of the main tasks of military education in wartime conditions.

The peculiarities of the military-professional activities of engineering troops specialists lie in the tasks faced by the units. Engineering troops are intended to provide comprehensive engineering support for combined operational formations. In combat conditions, engineering units enhance the concentration of combat power and increase the ability of forces to exploit the enemy's weakest and most vulnerable sides. They equip natural obstacles and barriers in the area of operations and as part of combat forces to complicate the enemy's ability to increase the pace of advance.

A pronounced combat nature characterises the military-professional activities of engineering troops specialists. Therefore, the tasks are always performed under increased mental, physical, moral, and psychological stress, requiring minimisation of professional errors, which affects not only the combat capability of units but often the territorial integrity and independence of our country.

In the current martial law conditions, there is an increasing need for systematically integrating innovative forms, tools, and methods of training military specialists, including engineering troops, into pedagogical theory and their implementation in practice, considering the specifics of service-combat tasks performed by units. The saturation and complexity of future professional activities of engineering troops specialists dictate the need for systematic, consistent renewal of the training process in military educational institutions.

In the context of the full-scale Russo-Ukrainian war, the quality of military training for conscripts and service members as a balanced response to the needs of the state, the Armed Forces of Ukraine (AFU), higher military schools, and reserve officers by professions and military accounting specialities is a relevant problem and requires constant comparison of intermediate results with initial positions, applied methodology, clarification and correction of goals and development methodology [1; 2, etc.]. Also, in wartime conditions, new trends in the development of means and methods of armed struggle, primarily based on modern technologies and equipment, are emerging. This necessitates the development of such a system of training military specialists that not only keeps pace with the life of the troops but also ensures their proper professional mobility, considering the perspective.

The pedagogical system of training future engineering troops specialists for professional activities in wartime conditions is a system whose functioning relies on a set of methodological approaches and principles, interconnected forms, methods, technologies, and teaching tools, which enable the achievement of the goal – the formation of readiness for professional activities in future engineering troops specialists. The critical methodological postulate within the research framework is the systematic approach. This focused on ensuring the systematic training of cadets and was based on the ideas of systems theory.

The systemic approach in studying pedagogical phenomena and processes ensures high efficiency, as these phenomena are complex, multi-component systems with numerous external and internal connections. The features of the systemic approach in training future military specialists allow for the establishment of all the system-forming elements of professional military training, the development of an algorithm for theoretical research of this process, and practical actions for its improvement. Thus, the systemic approach allows the preparation of future engineering troops specialists for professional activities to be organically connected with the professional training of military specialists, the overall military education system, the defence system of Ukraine, and the military engineering system. The connection of preparing future engineering troops specialists for professional activities with these systems is based on a set of educational and professional standards reflecting the state's, society's, and Ministry of Defence's vision of the holistic personality of future engineering troops specialists, who possess a specific range of competencies for performing work functions in service-combat activities. The Concept of Transformation of Military Education in Ukraine also dictates this systemic approach until 2032.

The professional education of future military engineering specialists has a pronounced applied character, determined by the range of priority service-combat tasks and the specifics of professional activity. Therefore, it is possible to consider military-professional training in further analysis. Generally, training is an applied aspect of education related to a specific type of regular activity; it is characterised by future specialists' assimilation of social experience for their further actualisation in performing practical tasks. At the same time, training ensures the specialists' readiness to solve tasks according to their functional purpose and attitude towards corresponding actions.

According to modern state and departmental requirements, the system of military personnel training should be oriented towards providing conditions for the self-realisation of the individual [7, p. 80], the development of the Armed Forces of Ukraine in strict accordance with the modern level of military science, the production of military equipment and weapons; for the tasks of forming and developing a legal state and strengthening its defence and security. Military-professional training is the process of forming professional competencies, military-professional culture, readiness to perform professional functions and assigned tasks. At the same time, military-professional training aims to ensure that cadets are prepared to solve specific defence and state security tasks; an appropriate level of general, including cultural training; the formation of the personality of a citizen and patriot; the improvement of the personnel potential of the Armed Forces of Ukraine and other military formations where military service is provided.

Therefore, the professional training of future military engineers should rely on innovative pedagogical technologies and modern educational solutions. The technological capabilities of modern training tools in military education allow cadets to simulate professional actions during practical classes [6, p. 39]. Within the research tasks, this involves the use of automated educational systems (AES) and training aids (TA), which intensify the educational (training) process [5, p. 40].

The primary purpose of automated educational systems is to form knowledge and control the quality of its assimilation by cadets. The primary purpose of training aids is to form skills necessary for military specialists to operate complex real-time technical systems, which can only be acquired during training. Training military specialists using AES and TA includes conducting educational sessions using computer technology designed to automate the training process of military specialists. The use of TA in military educational institutions of the Ministry of Defence of Ukraine allows for solving the following tasks:

1) theoretical training of military specialists through educational sessions using educational systems (lectures, group sessions);

2) conducting knowledge assessments of cadets with ongoing performance control (testing systems using control tests);

3) practical training of military specialists through training sessions on training aids to acquire the necessary practical skills (practical sessions, command-staff exercises, military-special games);

4) control assessments to determine the quality of acquired practical skills (control sessions).

The construction of unified training aids involves having three main components in the TA:

- computing means for building workplaces;

- TA software;

- educational and methodological complex to ensure the conduct of sessions on training aids.

As computing means and software are functionally inseparable, two main components of training aids should be distinguished: the training complex, which includes technical and software means and even general equipment elements, and the educational-methodological complex, which includes methodological developments, electronic textbooks, posters, films, etc.

In the most general sense, TA includes five program complexes: the program complex for ensuring TA functionality, the program complex for theoretical training, the training mode program complex, the training and control mode program complex, and the general system software program complex. Given the goals of TA, the following modes of training complex operation are distinguished:

a) Theoretical training modes:

- working with electronic textbooks (technical, tactical, and special training);

- testing mode (technical, tactical training);

b) Practical training modes:

- studying mode (special training);

- training mode (special training);

- control mode (special training).

These work modes are chosen by the instructor depending on the type of session [11, p. 65].

A subsequent systemic characteristic of the training of military engineers is the integration of information technologies into the training process of military educational institutions in Ukraine [3], driven by the total informatisation of all spheres of life. Overall, informatisation in the educational institutions of the Ministry of Defence of Ukraine is implemented based on a system of resources, methods, processes, and software-technical tools for collecting, processing, storing, distributing, and using information for the benefit of its consumers. In the training of military specialists, the main directions of informatisation are ensuring accessibility for any participant in educational relations to necessary information sources [4, p. 267]; the implementation of information technologies in educational, scientific, and other spheres of activity of military educational institutions; achieving a high level of information support for educational (training) activities [4].

Analysis of the development directions of informatisation and the use of information technologies in the training of military specialists, including engineering specialities, over the past two to three decades indicates a clear trend from data processing technologies to information work tools and further to information systems, which are a combination of information in databases, as well as information technologies and technical means that ensure its processing [8].

According to their purpose and content, information systems are tools for intensifying educational, scientific, and other activities in military educational institutions. By combining the information and technological base, electronic resources, and technical means, they aim to achieve high-quality and practical training for future engineering troops specialists.

The intensive development of information systems characterises the modern stage of informatisation in training future engineering troops specialists to ensure cadets' access to necessary information sources. By combining the information and technological base, electronic resources, and technical means into a single electronic information and educational environment, the main task of informatisation is solved - the intensification of all types of activities of military educational institutions. With the development of information and communication technologies, the traditional educational environment is supplemented by modern interactions, which form the basis of a new educational organisation in military educational institutions - e-learning. Information and communication technologies significantly change the methods and forms of the educational (training) process, allowing instructors to teach future military specialists, including engineers, what is needed in war [10, p. 108]. Modern information systems should be organically integrated into the traditional military education system [9, p. 142] to fulfil the main task - high-quality and practical training of future engineering troops specialists capable of acting professionally in combat conditions.

The professional training system for future engineering troops specialists in the current martial law conditions requires considering its structural components in functional load and ensuring the expected didactic result. Future engineering troops specialists are tasked with ensuring our state's territorial integrity and independence. At the same time, the training of future engineering troops specialists takes place within limited timeframes and increased readiness to perform combat tasks in the "here and now" situation. The challenges dictate requirements for maximising the approximation of training conditions to actual combat situations. These can be achieved by creating quasi-professional and contextual educational environments through integrated information and computer and field training.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1.    Бондаренко О. О. Модель забезпечення формування професійної готовності майбутніх офіцерів збройних сил України для забезпечення освітньо-виховного процесу у військових ліцеях. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 70 (1). С. 45–50.

2.   Брижатий Є. І. Моделювання процесу підготовки майбутніх фахівців інженерних військ в системі безперервної підготовки. Вісник Національного університету оборони України. 2013. № 1 (32). С. 26–31.

3.       Васильєв О. Теоретичні аспекти інноваційного розвитку військової освіти. Військова освіта. 2022. №1 (45).С. 9–22.

4.      Дяков С. І. Особливості організації спеціальної підготовки фахівців інженерних військ з урахуванням досвіду АТО. Освітньо- наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України : матеріали VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 10 груд. 2015 р.), Хмельницький: ХНУ, 2015 С. 265–268.

5.   Капінус О.С. Методологія, теорія і методика формування професійної суб’єктності майбутніх офіцерів Збройних сил України: монографія. Житомир : Вид. О. О. Євенок, 2020. 600 с.

6.    Ковальов, І. М., Корнієнко, О. Д., & Івченко, А. О. Моделювання педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів інституцій сектору безпеки та оборони України до застосування заходів фізичного впливу проти переважаючого за силою супротивника. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. № 75 (1). С. 37–42.

7. Колосович О.С. Психологія взаємодії у військово-професійному середовищі: монографія. Львів: ЛьвДУВС, 2018. 232 с.

8.   Марценківський В., Камалов Є., Клонцак М. Оцінювання ефективності функціонування військових навчальних підрозділів у системі підготовки офіцерів. Військова освіта. 2020. 2 (42). С. 174-185.

9.  Маслій М. М. Концептуальні засади професійної підготовки майбутніх офіцерів ракетно-артилерійського озброєння. Професійна освіта: методологія, теорія та технології. 2017. № 5. С. 142–155.

10.  Нанівська Л. Л. Компоненти, критерії, показники та рівні сформованості комунікативної готовності майбутніх офіцерів інженерних військ. Молодий вчений. 2019. № 11 (75). С. 107-110.

11.      Оболенський Ю. Б., Константінов С. Ф. та ін. Тактико-спеціальна підготовка (тактика професійної діяльності) : навч. посібник. / за ред. В. П. Пєткова. Київ: КНТ, 2010. 341 с.

 

REFERENCES:

1. Bondarenko, O. O. Model zabezpechennia formuvannia profesiinoi hotovnosti maibutnikh ofitseriv zbroinykh syl Ukrainy dlia zabezpechennia osvitno-vykhovnoho protsesu u viiskovykh litseiakh. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. 2020. № 70 (1). S. 45–50.

2. Bryzhatyi, Ye. I. (2013). Modeliuvannia protsesu pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv inzhenernykh viisk v systemi bezperervnoi pidhotovky. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. 2013. № 1 (32). S. 26–31.

3.   Vasyliev, O. Teoretychni aspekty innovatsiinoho rozvytku viiskovoi osvity. Viiskova osvita. 2022. №1 (45).S. 9–22.

4.    Diakov, S. I. Osoblyvosti orhanizatsii spetsialnoi pidhotovky fakhivtsiv inzhenernykh viisk z urakhuvanniam dosvidu ATO. Osvitno- naukove zabezpechennia diialnosti pravookhoronnykh orhaniv i viiskovykh formuvan Ukrainy : materialy VIII Vseukr. nauk.-prakt. konf. (Khmelnytskyi, 10 hrud. 2015 r.), Khmelnytskyi: KhNU, 2015 S. 265–268.

5.  Kapinus, O.S. Metodolohiia, teoriia i metodyka formuvannia profesiinoi subiektnosti maibutnikh ofitseriv Zbroinykh syl Ukrainy: monohrafiia. Zhytomyr : Vyd. O. O. Yevenok, 2020. 600 s.

6.   Kovalov, I. M.; Korniienko, O. D.; & Ivchenko, A. O. Modeliuvannia pedahohichnykh umov formuvannia hotovnosti maibutnikh ofitseriv instytutsii sektoru bezpeky ta oborony Ukrainy do zastosuvannia zakhodiv fizychnoho vplyvu proty perevazhaiuchoho za syloiu suprotyvnyka. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. 2021. № 75 (1). S. 37–42.

7.  Kolosovych, O.S. Psykholohiia vzaiemodii u viiskovo-profesiinomu seredovyshchi: monohrafiia. Lviv: LvDUVS, 2018. 232 s.

8.   Martsenkivskyi, V.; Kamalov Ye.; Klontsak M. Otsiniuvannia efektyvnosti funktsionuvannia viiskovykh navchalnykh pidrozdiliv u systemi pidhotovky ofitseriv. Viiskova osvita. 2020. 2 (42). S. 174-185.

9.    Maslii, M. M. Kontseptualni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh ofitseriv raketno-artyleriiskoho ozbroiennia. Profesiina osvita: metodolohiia, teoriia ta tekhnolohii. 2017. № 5. S. 142–155.

10.    Nanivska, L. L. Komponenty, kryterii, pokaznyky ta rivni sformovanosti komunikatyvnoi hotovnosti maibutnikh ofitseriv inzhenernykh viisk. Molodyi vchenyi. 2019. № 11 (75). S. 107-110.

11.   Obolenskyi, Yu. B.; Konstantinov, S. F. ta in. Taktyko-spetsialna pidhotovka (taktyka profesiinoi diialnosti) : navch. posibnyk. / za red. V. P. Pietkova. Kyiv: KNT, 2010. 341 s.

 

2023/4/ЗМІСТ.